-1-
дієслово доконаного виду
[розм., рідко]

Словник відмінків

Інфінітив загу́скнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загу́скнімо, загу́скнім
2 особа загу́скни загу́скніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загу́скну загу́скнемо, загу́скнем
2 особа загу́скнеш загу́скнете
3 особа загу́скне загу́скнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. загу́ск загу́скли
жін.р. загу́скла
сер.р. загу́скло
Активний дієприкметник
загу́склий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
загу́скши, загу́скнувши

Словник синонімів

ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В’Я́ЗНУТИ (ставати в’язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози - братися згустком); ЗСІДА́ТИСЯ (про молоко, кров тощо - утворювати згустки); ВУ́РДИТИСЯ, ЗВУ́РДЖУВАТИСЯ (перев. про підкисле молоко при кипінні). - Док.: згу́снути, згу́скнутирозм. згусти́тися, загу́снути, загу́скнутирозм. засти́гнути, засти́гти, запекти́ся, спекти́ся, скипі́тися, згорну́тися, зсі́стися, зву́рдитися. Молоко в путині жовкне і гусне (М. Коцюбинський); Навколо нього все більше густіла синь, і нарешті темінь поглинула неясний високий контур (М. Стельмах); Над водою згущалася імла (П. Воронько); Стояла літня суша.. Чорний мул коло валів і подекуди берегом загус, затужавів (І. Нечуй-Левицький); В доспілому [кавуні] сік ніби густішає, а згуснувши - стає солодший (Т. Масенко); - В’язне [розплав]? - Та от застигає швидко... (з газети); На потилиці волосся пасьомцями позлипалося і на них кров запеклася (Григорій Тютюнник); В маляти скипілася кров біля губ (І. Нехода); Каша у їх [них] була щоразу хороша, - ні цятиночки води, а на сей раз молоко зсілось (Ганна Барвінок). - Пор. тверді́ти.