загурчати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив загурча́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загурчі́мо, загурчі́м
2 особа загурчи́ загурчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загурчу́ загурчимо́, загурчи́м
2 особа загурчи́ш загурчите́
3 особа загурчи́ть загурча́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. загурча́в загурча́ли
жін.р. загурча́ла
сер.р. загурча́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
загурча́вши