загублений 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | загу́блений | загу́блена | загу́блене | загу́блені |
| родовий | загу́бленого | загу́бленої | загу́бленого | загу́блених |
| давальний | загу́бленому | загу́бленій | загу́бленому | загу́бленим |
| знахідний | загу́блений, загу́бленого | загу́блену | загу́блене | загу́блені, загу́блених |
| орудний | загу́бленим | загу́бленою | загу́бленим | загу́бленими |
| місцевий | на/у загу́бленому, загу́бленім | на/у загу́бленій | на/у загу́бленому, загу́бленім | на/у загу́блених |
Словник антонімів
| ЗНАХОДИТИ | ГУБИТИ |
| Намагатися шукати, виявляти кого-, що-н. | Втрачати щось через неуважність, недбалість, залишаючи десь кого-, що-н. |
| Знаходити ~ губити авторучку, документ, зошит, дочку, сина, книгу, річ, рукавичку, шапку; в автобусі, на базарі, надворі, на стадіоні, там, тут; вчора, минулого тижня, сьогодні; випадково, несподівано, раптом; через неуважність. | |
| Чоловік не знає, де згубить, а де - знайде (Народне прислів’я). Хіба я не крапля мала, Що світ необмежний одбила,- Лиш ґрунту свого не знайшла, Лиш крила родимі згубила (М. Рильський). | |
| Знахідка ~згуба; відшукати ~загубити, знайдений ~загублений, знахідка ~втрата Пор. ще: ЗНАХОДИТИ ~ ХОВАТИ | |