-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив загріва́тися, загріва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загріва́ймося, загріва́ймось
2 особа загріва́йся, загріва́йсь загріва́йтеся, загріва́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загріва́тимуся, загріва́тимусь загріва́тимемося, загріва́тимемось, загріва́тимемся
2 особа загріва́тимешся загріва́тиметеся, загріва́тиметесь
3 особа загріва́тиметься загріва́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа загріва́юся, загріва́юсь загріва́ємося, загріва́ємось, загріва́ємся
2 особа загріва́єшся загріва́єтеся, загріва́єтесь
3 особа загріва́ється загріва́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
загріва́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. загріва́вся, загріва́всь загріва́лися, загріва́лись
жін. р. загріва́лася, загріва́лась
сер. р. загріва́лося, загріва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
загріва́вшись

Словник синонімів

ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ[ЗОГРІВА́ТИСЯ], ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯдіал.;ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев. у теплому, затишному місці); РОЗІГРІВА́ТИСЯ[РОЗГРІВА́ТИСЯ] (поступово); ВІДІГРІВА́ТИСЯ (про того, хто замерз); ПЕКТИ́СЯ, ПА́РИТИСЯ, ПРЯГТИ́СЯ, ПРЯ́ЖИТИСЯ, СМА́ЖИТИСЯрозм.,ШКВА́РИТИСЯрозм.,ЖА́РИТИСЯрозм. (занадто - перев. на сонці). - Док.: зігрі́тися[зогрі́тися], нагрі́тися, обігрі́тися, огрі́тися, загрі́тися, пригрі́тися, розігрі́тися, відігрі́тися, напекти́ся, нажа́ритися. Ївши, гріється, а робивши, мерзне (прислів’я); - Я почав був трохи нагріватись (Панас Мирний); Почала [Маруся] зігріватися. Вогке тепло скутувало все тіло і лиш ноги ще в жаден спосіб не хотіли зігрітися (Г. Хоткевич); Червоноармійці зогрівалися не стільки пічкою, скільки власним тілом (Ю. Збанацький); І поки гостя обігрівалася біля вогню, Ганна насипала миску гарячого борщу (С. Чорнобривець); Розклали [заробітчани] в яру огнище. Огрівалися, співали (К. Гордієнко); Дощ промочив бідака до нитки, загрітися не було де (І. Франко); - Я пригрівалася в ліжку (О. Гуреїв); - Вони ж вовтузяться там біля дубка, то розігрілись (Г. Хоткевич); Ночі були холодні, осінні, на землі не заснеш. Вдень відігрівався (П. Дорошко); Довго Василина пеклася, лежачи на сонці (І. Нечуй-Левицький); Лежить [Іван] на печі вниз черевом - париться (Панас Мирний); Михайло Михайлович міг пряжитись на всякому сонці, що давало йому тим більшу насолоду, чим дужче смалило (Л. Смілянський); Смажиться Ася на сонці немилосердно (В. Бабляк); Шість годин дивиться на одне й те саме, шкварячись до того на червневому бесарабському сонці.. Тихович чує, що йому млосно (М. Коцюбинський).