загрібний 2 значення
-1-
прикметник
(призначений для загрібання) [спец.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | загрібни́й | загрібна́ | загрібне́ | загрібні́ |
| родовий | загрібно́го | загрібно́ї | загрібно́го | загрібни́х |
| давальний | загрібно́му | загрібні́й | загрібно́му | загрібни́м |
| знахідний | загрібни́й, загрібно́го | загрібну́ | загрібне́ | загрібні́, загрібни́х |
| орудний | загрібни́м | загрібно́ю | загрібни́м | загрібни́ми |
| місцевий | на/у загрібно́му, загрібні́м | на/у загрібні́й | на/у загрібно́му, загрібні́м | на/у загрібни́х |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(веслувальник, який веслує першим від корми) [мор., спорт.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | загрібни́й | загрібна́ | загрібне́ | загрібні́ |
| родовий | загрібно́го | загрібно́ї | загрібно́го | загрібни́х |
| давальний | загрібно́му | загрібні́й | загрібно́му | загрібни́м |
| знахідний | загрібни́й, загрібно́го | загрібну́ | загрібне́ | загрібні́, загрібни́х |
| орудний | загрібни́м | загрібно́ю | загрібни́м | загрібни́ми |
| місцевий | на/у загрібно́му, загрібні́м | на/у загрібні́й | на/у загрібно́му, загрібні́м | на/у загрібни́х |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | загрібни́й | загрібні́ |
| родовий | загрібно́го | загрібни́х |
| давальний | загрібно́му | загрібни́м |
| знахідний | загрібно́го | загрібни́х |
| орудний | загрібни́м | загрібни́ми |
| місцевий | на/у загрібно́му, загрібні́м | на/у загрібни́х |
| кличний | загрібни́й | загрібні́ |