-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | загруза́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | загруза́ймо |
2 особа | загруза́й | загруза́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | загруза́тиму | загруза́тимемо, загруза́тимем |
2 особа | загруза́тимеш | загруза́тимете |
3 особа | загруза́тиме | загруза́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | загруза́ю | загруза́ємо, загруза́єм |
2 особа | загруза́єш | загруза́єте |
3 особа | загруза́є | загруза́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
загруза́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | загруза́в | загруза́ли |
жін. р. | загруза́ла |
сер. р. | загруза́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
загруза́вши |
Словник синонімів
ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в’язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ [УГРУЗА́ТИ] в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В’Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал.; ТОНУ́ТИ в чому, ВТОПА́ТИ [УТОПА́ТИ] в чому, в що, ПОТОПА́ТИ в чому (глибоко). - Док.: вгру́знути [угру́знути], вгру́зти [угру́зти], загру́знути [загру́зти], погру́знути [погру́зти], зав’я́знути [зав’я́зти], втону́ти [утону́ти], потону́ти. Вони переїхали заболочене місце, на якому коні грузли мало не до колін (В. Гжицький); Ноги вгрузали у твань, вона схлипувала й чавкала, як жива (О. Донченко); Після щедрих дощів дороги розкисли, і в деяких місцях колеса по маточини загрузали в липуче багно (П. Кочура); Рура від помпи досі гниє на подвір’ю, заржавіла та до половини погрузла в болоті (І. Франко); Коні мінометників хропіли й стогнали в темряві, в’язнучи в ріллі (О. Гончар); Коненята стрягли по черева в заметах (І. Франко); Найбільше страждали тут вівці: вони по черево тонули в піску і на підйомі безпорадно борсалися в ньому (З. Тулуб); Ноги по кісточки втопають у сірій шляховій пилюзі (Т. Масенко); На розмитих, вибоїстих дорогах ми потопаємо по коліна в багнюці (П. Колесник). - Пор. застря́ти.
ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИ рідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИ рідше, ВСТРЯ́ТИ [УСТРЯ́ТИ] діал., ВСТРЯ́НУТИ [УСТРЯ́НУТИ] діал., ВСТРЯГТИ́ [УСТРЯГТИ́] діал.; ЗАСІ́СТИ (потрапивши в непридатне для проїзду місце); ЗАГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗТИ, ЗАВ’Я́ЗНУТИ, ЗАВ’Я́ЗТИ, ЗАХРЯ́СНУТИ, ЗАХРЯ́СТИ розм. (у чомусь грузькому). - Недок.: застрява́ти [застряга́ти], стря́гнути діал. встрява́ти [устрява́ти], встряга́ти [устряга́ти], загруза́ти, погруза́ти, зав’яза́ти. Він застряв у юрбі, як сокира в деревині (З. Тулуб); Машини з боєприпасами та пальним застрягали в грязюці (Л. Дмитерко); Кілька озброєних людей рятували танкетку, яка засіла на місточку у вербових палях (В. Земляк); Цілі танкові армії захрясли в багнюці (О. Довженко). - Пор. гру́знути.
ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯ розм., ЗАБАРЯ́ТИСЯ розм., ДЛЯ́ТИСЯ розм., НАМИНА́ТИСЯ розм., ЗАГРУЗА́ТИ розм., ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ діал., ЗАБАВЛЯ́ТИ діал., ЗАБА́РЮВАТИ рідко, ЗАБАРЯ́ТИ рідко. - Док.: затри́матися, заде́ржатися, забари́тися, зага́ятися, припізни́тися, загру́знути, заба́витися, заба́вити, забари́ти. Остап не став більше затримуватись, бо й так часу обмаль (А. Головко); Старалася [Домініка] все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні (О. Кобилянська); Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); - Іди, доню, та й не гайся, На улицю, та й вертайся! (Пісні та романси); - Де ж це моя Настуся загаялася? - сказала Зінька (І. Нечуй-Левицький); Він збирався до інституту, де мали відбутися позачергові заняття. - Гляди ж, не забаряйся! - підкреслила Катерина (Г. Коцюба); - Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку (Я. Баш); - Якби я забавилася, то на мене не ждіть (О. Кобилянська); Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (Леся Українка); Чого се я такеньки і чим зажурилась? Хіба ж я не знала Катрі, що вона до світу забарить? (Марко Вовчок).