загризти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | загри́зти, загри́зти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | загризі́мо, загризі́м | |
| 2 особа | загризи́ | загризі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | загризу́ | загриземо́, загризе́м |
| 2 особа | загризе́ш | загризете́ |
| 3 особа | загризе́ | загризу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | загри́з | загри́зли |
| жін.р. | загри́зла | |
| сер.р. | загри́зло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| загри́зений | ||
| Безособова форма | ||
| загри́зено | ||
| Дієприслівник | ||