-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив загри́зти, загри́зти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загризі́мо, загризі́м
2 особа загризи́ загризі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загризу́ загриземо́, загризе́м
2 особа загризе́ш загризете́
3 особа загризе́ загризу́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. загри́з загри́зли
жін.р. загри́зла
сер.р. загри́зло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
загри́зений
Безособова форма
загри́зено
Дієприслівник
 

Словник синонімів

ЗАЇДА́ТИ (їсти що-небудь після чогось випитого або з’їденого), ЗАКУ́ШУВАТИ[ЗАКУ́СУВАТИ], ЗАГРИЗА́ТИрозм. рідко. - Док.: заї́сти, закуси́ти, загри́зти. Пили там французькі шампани, а заїдали живими хорлянськими устрицями, що їх пані Софія спеціально розводила (О. Гончар); Коли вої вечеряли, він також був перший, гриз веприну, закушував сухим коржем, запивав водою (С. Скляренко); Батько випиває чарку горілки, закусує і береться до нової роботи (І. Франко); Їв [Мстислав] жарене м’ясо, загризаючи хлібом (Юліан Опільський).