-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив загриза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загриза́ймо
2 особа загриза́й загриза́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загриза́тиму загриза́тимемо, загриза́тимем
2 особа загриза́тимеш загриза́тимете
3 особа загриза́тиме загриза́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа загриза́ю загриза́ємо, загриза́єм
2 особа загриза́єш загриза́єте
3 особа загриза́є загриза́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
загриза́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. загриза́в загриза́ли
жін. р. загриза́ла
сер. р. загриза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
загриза́вши

Словник синонімів

ЗАЇДА́ТИ (їсти що-небудь після чогось випитого або з’їденого), ЗАКУ́ШУВАТИ[ЗАКУ́СУВАТИ], ЗАГРИЗА́ТИрозм. рідко. - Док.: заї́сти, закуси́ти, загри́зти. Пили там французькі шампани, а заїдали живими хорлянськими устрицями, що їх пані Софія спеціально розводила (О. Гончар); Коли вої вечеряли, він також був перший, гриз веприну, закушував сухим коржем, запивав водою (С. Скляренко); Батько випиває чарку горілки, закусує і береться до нової роботи (І. Франко); Їв [Мстислав] жарене м’ясо, загризаючи хлібом (Юліан Опільський).