загребущий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний загребу́щий загребу́ща загребу́ще загребу́щі
родовий загребу́щого загребу́щої загребу́щого загребу́щих
давальний загребу́щому загребу́щій загребу́щому загребу́щим
знахідний загребу́щого, загребу́щий загребу́щу загребу́ще загребу́щих, загребу́щі
орудний загребу́щим загребу́щою загребу́щим загребу́щими
місцевий на/у загребу́щому, загребу́щім на/у загребу́щій на/у загребу́щому, загребу́щім на/у загребу́щих

Словник синонімів

ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙрозм., ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЗАХЛА́ННИЙрозм.,НЕВСИТИ́МИЙрідше,НЕНАЖЕ́РНИЙрідше,НЕСИ́ТИЙрідше,ЗАЖЕ́РНИЙрідше,ЗАГРЕ́БИСТИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше. Всі вони [родичі княгині Ольги] жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити (С. Скляренко); Він вдався в свого діда Фотія. Такий же дикий, пожадливий, самовпевнений, нещирий (Я. Качура); Тільки тепер по-справжньому стало видно, чим була Каховка.. для ненаситних владарів рабовласницького Півдня (О. Гончар); - Багатство робить людину зажерливою (С. Чорнобривець); Вовк не їсть вовка, не ловить собі подібних.. Але це ненажерливе плем’я [людей] поїдало власних своїх родичів,.. з котрими зводило нескінченні війни за самиць і за місця ловів, і просто за владу і перевагу (М. Грушевський); Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина - тепер підуть під школи (М. Коцюбинський); Такий захланний, він навіть за німців присвоїв собі Ротову ниву під лісом (П. Козланюк); Незліченні природні багатства і неймовірні людські зусилля десятків народів ішли в прірву, а точніше, в ненажерну пельку монстра - виморочної великодержави (з журналу); Цар зажерний вередує, А нещасний люд бідує (Л. Первомайський); Запопадливі до поживи, баришу, розвивають [Саливон з Гнатом] давньовічні навички, пробуджують пожадні хутірські пристрасті (К. Гордієнко). - Пор. 1. скупи́й.

Словник фразеологізмів

ру́ки загребу́щі у кого. Хто-небудь дуже жадібний, ненаситний, прагне до наживи. Така вже ото ненаситна натура [у людини], руки загребущі, очі завидющі (Ю. Збанацький).