-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заго́ювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заго́юймо
2 особа заго́юй заго́юйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заго́юватиму заго́юватимемо, заго́юватимем
2 особа заго́юватимеш заго́юватимете
3 особа заго́юватиме заго́юватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заго́юю заго́юємо, заго́юєм
2 особа заго́юєш заго́юєте
3 особа заго́ює заго́юють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заго́юючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заго́ював заго́ювали
жін. р. заго́ювала
сер. р. заго́ювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заго́юваний
Безособова форма
заго́ювано
Дієприслівник
заго́ювавши

Словник синонімів

ГО́ЇТИ (виліковувати пошкодження на тілі), ЗАГО́ЮВАТИ, ЗАЖИВЛЯ́ТИ, ЗГО́ЮВАТИдіал.;ЗАЛІКО́ВУВАТИ (за допомогою ліків, лікування); ПІДГО́ЮВАТИ (трохи, частково). - Док.: заго́їти, заживи́ти, залікува́ти, підго́їти. Кликнули брата Агапіта живо, Що силу трав, які кругом росли, І соків знав таємні переміни, І рани вмів гоїти, біль втишать (І. Франко); Він кілька місяців пролежав у лазаретах, загоюючи рану (Ю. Бедзик); - Треба б перев’язати й заживити їм рани, - клопотливо говорила Орися (М. Старицький); Як же всі зраділи, коли нарешті, залікувавши в залізничній лікарні рану, приїхав Олин батько (Л. Юхвід); Стадник не зомлів і після останнього кия. Підгоївши виразки сорому.., він.. поніс люту злобу свою до шляхетського можновладства (М. Стельмах).