-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заго́ювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заго́юймо |
| 2 особа | заго́юй | заго́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заго́юватиму | заго́юватимемо, заго́юватимем |
| 2 особа | заго́юватимеш | заго́юватимете |
| 3 особа | заго́юватиме | заго́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заго́юю | заго́юємо, заго́юєм |
| 2 особа | заго́юєш | заго́юєте |
| 3 особа | заго́ює | заго́юють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| заго́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заго́ював | заго́ювали |
| жін. р. | заго́ювала |
| сер. р. | заго́ювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| заго́юваний |
| Безособова форма |
| заго́ювано |
| Дієприслівник |
| заго́ювавши |
Словник синонімів
ГО́ЇТИ (виліковувати пошкодження на тілі), ЗАГО́ЮВАТИ, ЗАЖИВЛЯ́ТИ, ЗГО́ЮВАТИ діал.; ЗАЛІКО́ВУВАТИ (за допомогою ліків, лікування); ПІДГО́ЮВАТИ (трохи, частково). - Док.: заго́їти, заживи́ти, залікува́ти, підго́їти. Кликнули брата Агапіта живо, Що силу трав, які кругом росли, І соків знав таємні переміни, І рани вмів гоїти, біль втишать (І. Франко); Він кілька місяців пролежав у лазаретах, загоюючи рану (Ю. Бедзик); - Треба б перев’язати й заживити їм рани, - клопотливо говорила Орися (М. Старицький); Як же всі зраділи, коли нарешті, залікувавши в залізничній лікарні рану, приїхав Олин батько (Л. Юхвід); Стадник не зомлів і після останнього кия. Підгоївши виразки сорому.., він.. поніс люту злобу свою до шляхетського можновладства (М. Стельмах).