загоріти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | загорі́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | загорі́мо, загорі́м | |
2 особа | загори́ | загорі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | загорю́ | загоримо́, загори́м |
2 особа | загори́ш | загорите́ |
3 особа | загори́ть | загоря́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | загорі́в | загорі́ли |
жін.р. | загорі́ла | |
сер.р. | загорі́ло | |
Активний дієприкметник | ||
загорі́лий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
загорі́вши |