загорода 3 значень

-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний За́горо́да  
родовий За́горо́ди  
давальний За́горо́ді  
знахідний За́горо́ду  
орудний За́горо́дою  
місцевий на/у За́горо́ді  
кличний За́горо́до*  
-2-
іменник жіночого роду
(загін, обора)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний За́горо́да  
родовий За́горо́ди  
давальний За́горо́ді  
знахідний За́горо́ду  
орудний За́горо́дою  
місцевий на/у За́горо́ді  
кличний За́горо́до*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний за́города за́городи
родовий за́городи за́город
давальний за́городі за́городам
знахідний за́городу за́городи
орудний за́городою за́городами
місцевий на/у за́городі на/у за́городах
кличний за́городо* за́городи*

Словник синонімів

ЗА́ГОРОДА (обгороджене місце для утримання свійських тварин і птахів), ЗАГОРО́ЖА, ЗАГІ́Н, ОБО́РА, ВОЛЬЄ́РА[ВОЛЬЄ́Р], ОЦА́РОКрідко.Позаганяв [Чіпка] у загороду худобу, набрав оберемок свіжої трави (Панас Мирний); Виснажена худоба дрімала в загоні, опустивши голови (Григорій Тютюнник); Пізнім вечором.. Плачинда потай, щоб ніхто не почув, випустив з обори на вулицю плохеньку ялівку, а сам пішов до Синяви (М. Стельмах); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (О. Гончар). - Пор. коша́ра.
КОША́РА (загорода або хлів для овець, кіз); ВІВЧА́РНЯ, ОВЕЧА́ТНИКрозм. (хлів або повітка для овець); ЧАБА́РНЯ (у степу - загорода, хлів для овець з приміщенням для чабанів). Він був добрий господар. Йому спало на думку піти та оглядіти фольварк: подивитись на табуни коней, на товар у загородах, на отари овець в кошарах (І. Нечуй-Левицький); Поруч хаток ліпилися крихітні вівчарні, корівники (З. Тулуб); - Отим би такий кожух, - нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі. - А то як працюють, так завжди мерзнуть (О. Гончар). - Пор. за́города.
-3-
іменник жіночого роду
(огорожа)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний За́горо́да  
родовий За́горо́ди  
давальний За́горо́ді  
знахідний За́горо́ду  
орудний За́горо́дою  
місцевий на/у За́горо́ді  
кличний За́горо́до*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний за́города за́городи
родовий за́городи за́город
давальний за́городі за́городам
знахідний за́городу за́городи
орудний за́городою за́городами
місцевий на/у за́городі на/у за́городах
кличний за́городо* за́городи*

Словник синонімів

ЗА́ГОРОДА (обгороджене місце для утримання свійських тварин і птахів), ЗАГОРО́ЖА, ЗАГІ́Н, ОБО́РА, ВОЛЬЄ́РА[ВОЛЬЄ́Р], ОЦА́РОКрідко.Позаганяв [Чіпка] у загороду худобу, набрав оберемок свіжої трави (Панас Мирний); Виснажена худоба дрімала в загоні, опустивши голови (Григорій Тютюнник); Пізнім вечором.. Плачинда потай, щоб ніхто не почув, випустив з обори на вулицю плохеньку ялівку, а сам пішов до Синяви (М. Стельмах); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (О. Гончар). - Пор. коша́ра.
КОША́РА (загорода або хлів для овець, кіз); ВІВЧА́РНЯ, ОВЕЧА́ТНИКрозм. (хлів або повітка для овець); ЧАБА́РНЯ (у степу - загорода, хлів для овець з приміщенням для чабанів). Він був добрий господар. Йому спало на думку піти та оглядіти фольварк: подивитись на табуни коней, на товар у загородах, на отари овець в кошарах (І. Нечуй-Левицький); Поруч хаток ліпилися крихітні вівчарні, корівники (З. Тулуб); - Отим би такий кожух, - нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі. - А то як працюють, так завжди мерзнуть (О. Гончар). - Пор. за́города.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний загоро́да загоро́ди
родовий загоро́ди загоро́д
давальний загоро́ді загоро́дам
знахідний загоро́ду загоро́ди
орудний загоро́дою загоро́дами
місцевий на/у загоро́ді на/у загоро́дах
кличний загоро́до* загоро́ди*

Словник синонімів

ОГОРО́ЖА (те, що відгороджує, оточує що-небудь), ЗАГОРО́ДА, ЗАГОРО́ЖА, ОГОРО́ДАрідше,ОГРА́ДАрідше,ГОРО́ЖАрідше,ХИСТдіал.;МУР, СТІНА́ (перев. з цегли); ВІР’Я́[ВОР’Я]рідше (з жердин). Не обгорожуй себе огорожею, а приятелями (прислів’я); Перед ним [Ремо] майнули темні голови, повиті чадрами, що сьогодні дивились на нього з прощілин, загород, парканів (О. Досвітній); Працювала саме [Оксана], розставляла очеретяні загорожі для захисту сьогорічних саджанців (О. Гончар); Кум скочив мерщій з огороди і побіг до хати (Панас Мирний); А вже хто був [у Києві], то знає братство на Подолі, знає ту високу з дзиґарками дзвіницю, муровану кругом ограду (П. Куліш); Ржуть нетерпляче [коні], диханням огнистим повітря сповняють. Б’ють копитами в ворота і рвуться вперед за горожу (М. Зеров); Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки (Словник Б. Грінченка); На подвір’ї, огородженому низьким кам’яним муром, колоди лісу, розбитий грузовик (Л. Дмитерко); Споруджена близько чотирьох тисячоліть тому, Велика Китайська стіна (довжина 6250 кілометрів) захищала країну від нападів ворогів (з журналу); Якесь горе вже йде до неї, вже ніби заглядає у двір через вір’я (І. Нечуй-Левицький). - Пор. парка́н, тин.