-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив загорну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загорні́мо, загорні́м
2 особа загорни́ загорні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загорну́ заго́рнемо, заго́рнем
2 особа заго́рнеш заго́рнете
3 особа заго́рне заго́рнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. загорну́в загорну́ли
жін.р. загорну́ла
сер.р. загорну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заго́рнений, заго́рнутий
Безособова форма
заго́рнено, заго́рнуто
Дієприслівник
загорну́вши

Словник синонімів

ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом); ЗАГРОМА́ДЖУВАТИрозм. (чимось великим, громіздким); ЗАСИПА́ТИ, ЗАБИВА́ТИ (снігом шлях і т. ін). - Док.: завали́ти, заки́дати, загорну́ти, привали́ти, пригорну́ти, захара́стити, загрома́дити, заси́пати, заби́ти. - Завалювали [фашисти] виходи, викурювати нас намагались, навіть отруйні гази пускали. Та тільки катакомби несходимі, всіх виходів не завалиш, а всіх партизанів не переб’єш (Ю. Збанацький); Пожартілько змів хлівець та й годі, - далі не дали йому розійтися, - залили водою, закидали землею (Панас Мирний); Сніг наче ждав, коли загорнуть яму, і навскісно почав падати на землю (М. Стельмах); Дубовик кинув у яму під дуб пляшку з документом, швидко пригорнув її землею (Г. Епік); На возах, крім боєприпасів, ще чимало місця захаращувало й особисте майно бійців та офіцерів роти (О. Гончар); Багато речей загромаджувало собою кімнату (А. Шиян); Білою порошею пролітає над землею вихряна зима, засипає снігом поля, села, замітає шляхи (І. Цюпа).
ОБГОРТА́ТИ[ОГОРТА́ТИ]чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ[ВГОРТА́ТИ], ВМО́ТУВАТИ[УМО́ТУВАТИ], ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИрідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше, ОБТУ́ЛЮВАТИдіал.;ПОВИВА́ТИ (пелюшкою, повивачем немовля); КУ́ТАТИ, УКУ́ТУВАТИ[ВКУ́ТУВАТИ], ЗАКУ́ТУВАТИ, ОБКУ́ТУВАТИ[ОКУ́ТУВАТИ] (старанно, звичайно в тепле). - Док.: обгорну́ти[огорну́ти], загорну́ти, обви́ти, обмота́ти, замота́ти, зави́ти[завинути], угорну́ти[вгорну́ти], вмота́ти[умота́ти], оберну́ти, утушкувати[втушкувати], обкла́сти[обікла́сти], обтули́ти, пови́ти, уку́тати[вку́тати], заку́тати, обку́тати[оку́тати]. Сидів [Мирон] на оберемку сіна, сортував і обгортав кропивою.. своїх щук і окунів (О. Підсуха); Дід дбайливо загортав портрет у нову мамину хустку (П. Козланюк); Бережно обвила вона письмо у папір і в шматину (І. Франко); Під Ольшаною спалили [польські магнати] Данила Кожевського, обмотавши прядивом і засмоливши (О. Стороженко); Він його [зайця] у шинелю замотав і приніс (М. Трублаїні); Тут з коня зіходить віла біла і здіймає свого побратима, завиває у намітку білу (Леся Українка); Наблизь мене, Боже, і в смерть угорни, пірну я у тебе, ти - в мене пірни (В. Стус); Треба найти чорного кота та вмотати в ятерину (Словник Б. Грінченка); - ..Взяли мене з водиці Лоскотарочки-сестриці; В тепле листя обертали (Я. Щоголів); - Я не забрудню, - сказав Сашко, - обкладу книгу газетою... (В. Кучер); Мати сиділа на санях і обтулювала бараницями ноги (Н. Кобринська); Породила мене мати У високих палатах, Шовком повила (Т. Шевченко); - Ввійдіть, - гукає вчителька, щільно кутаючи плечі в пухову хустку (О. Донченко); Вона.. знімає вовняну ковдру і .. вкутує нею коліна Миколи (Я. Галан); Лягаючи спати, хазяйка закутала теплою хусткою чайник (А. Головко); Однієї ночі в’язні хустського табору розібрали огорожу на центральному плаці, ..поставили схожу на ешафот трибуну, сам пам’ятник обкутали брезентом (С. Скляренко); Рослини "передчувають" сувору зиму більш ніж за три-чотири місяці, окутуючи себе спеціальним шаром захисних оболонок (з журналу).