-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | загора́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | загора́ймо |
2 особа | загора́й | загора́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | загора́тиму | загора́тимемо, загора́тимем |
2 особа | загора́тимеш | загора́тимете |
3 особа | загора́тиме | загора́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | загора́ю | загора́ємо, загора́єм |
2 особа | загора́єш | загора́єте |
3 особа | загора́є | загора́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
загора́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | загора́в | загора́ли |
жін. р. | загора́ла |
сер. р. | загора́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
загора́вши |
Словник синонімів
ЗАСМАГА́ТИ (набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру), ЗАГОРЯ́ТИ [ЗАГОРА́ТИ], СМА́ГНУТИ, СМАГЛЯ́ВІТИ, ОБГОРЯ́ТИ підсил., ЗАСМА́ЖУВАТИСЯ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., СМАГЛІ́ТИ рідко; ПРИСМАГА́ТИ, ПРИПА́ЛЮВАТИСЯ (трохи). - Док.: засма́гнути, загорі́ти, посма́гнути, обгорі́ти, засма́житися, засмали́тися, запали́тися, засмаглі́ти, присма́гнути, припали́тися. Шевченко, що майже ввесь шлях пройшов пішки, схуд і засмаг, фізично втомився, але був бадьорий і веселий (З. Тулуб); Великий став аж кипів від купальників.. Одні, накупавшись, одягалися, другі - роздягалися, інші лежали на березі, загоряли на сонці (В. Минко); Сонце ще пече так, що вочевидь чуєш, як смагнуть щоки (І. Сенченко); Від ранку до пізнього вечора сидів [хлопець] над морем, вже встиг добре засмажитись на сонці (Ю. Збанацький); Я вже засмалився, бо цілий день на сонці (М. Коцюбинський); Біле, аж синє, тіло його запалилося на сонці, почервоніло на спині та шиї (Григорій Тютюнник); Він засмаглів од вітру (А. Малишко).