заговорювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив загово́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загово́рюймо
2 особа загово́рюй загово́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загово́рюватиму загово́рюватимемо, загово́рюватимем
2 особа загово́рюватимеш загово́рюватимете
3 особа загово́рюватиме загово́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа загово́рюю загово́рюємо, загово́рюєм
2 особа загово́рюєш загово́рюєте
3 особа загово́рює загово́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
загово́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. загово́рював загово́рювали
жін. р. загово́рювала
сер. р. загово́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
загово́рювавши

Словник синонімів

ЗАГОВОРИ́ТИ (почати розмову, звертаючись до когось), ЗАБАЛА́КАТИрозм., ЗАГОМОНІ́ТИрозм., ЗАМО́ВИТИзаст. рідко; ОБІЗВА́ТИСЯ, ОКЛИ́КНУТИСЯрозм. (звернутися з розмовою, запитанням і т. ін.). - Недок.: загово́рювати, забала́кувати, замовля́ти, обзива́тися, оклика́тися. Князь Костянтин заговорював до Єремії, але молодий хлопець, обізвавшись до його одним словом і то з неохотою, знов мовчав (І. Нечуй-Левицький); - Ходім! ходім! - замовлять усі разом та й підуть [до Чіпки] (Панас Мирний); От люди вироїлися з церкви, ідуть, гудуть, інші до його обзиваються, питають, чого він такий смутний (Марко Вовчок); Схаменувся [Палінур]. І до Нептуна окликнувся: "А що ти робиш, пан Нептун!" (І. Котляревський).

Словник фразеологізмів

замовля́ти (загово́рювати) / замо́вити (заговори́ти) зу́би кому і без додатка. 1. Відвертати увагу кого-небудь від чогось, переводити розмову на щось інше. Дядько Янко, щоб заспокоїти родичок, напевно, щось розказує, заговорює зуби (М. Ю. Тарновський); Ідеаліст нещасний. Заговорив зуби, а я знову збився (І. Микитенко). забала́кувати зу́би. — Ти мені зуби не забалакуй, я без твого Аристофана коників чула (О. Гончар).

2. Вводити в оману, дурити когось. — У нас її [філоксери] нема! Старі люди скільки живуть, а такого не бачили. Не вірте, це він зуби нам замовляє! Це брехня (М. Коцюбинський); — Умієш ти [цигане] замовити зуби, та щоб після цього в печінці не кололо (М. Стельмах).