заговоритися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заговори́тися, заговори́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заговорі́мося, заговорі́мось, заговорі́мся
2 особа заговори́ся, заговори́сь заговорі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заговорю́ся, заговорю́сь заговоримо́ся, заговоримо́сь, заговори́мся
2 особа заговори́шся заговорите́ся, заговорите́сь
3 особа заговори́ться заговоря́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заговори́вся, заговори́всь заговори́лися, заговори́лись
жін.р. заговори́лася, заговори́лась
сер.р. заговори́лося, заговори́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заговори́вшись

Словник синонімів

ЗАГОВОРИ́ТИСЯ (надто захопитися розмовою), ЗАГОМОНІ́ТИСЯрозм., ЗАБАЛА́КАТИСЯрозм. - Недок.: загово́рюватися, забала́куватися. Ішли [Артем і Христина] посеред шляху, ..і, чи то заговорились отак, чи замріялись, - не чули за спиною в себе пирхання коней (А. Головко); - Годі вже тобі, - перепинила мати Вутаньку. - Данькові спати пора. І так загомонілись (О. Гончар); Не любила Марва, що її чоловік часто так загуляється з дітьми або забалакається з чоловіками, що про все забудеться (Грицько Григоренко).