заговлятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заговля́тися, заговля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заговля́ймося, заговля́ймось | |
| 2 особа | заговля́йся, заговля́йсь | заговля́йтеся, заговля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заговля́тимуся, заговля́тимусь | заговля́тимемося, заговля́тимемось, заговля́тимемся |
| 2 особа | заговля́тимешся | заговля́тиметеся, заговля́тиметесь |
| 3 особа | заговля́тиметься | заговля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заговля́юся, заговля́юсь | заговля́ємося, заговля́ємось, заговля́ємся |
| 2 особа | заговля́єшся | заговля́єтеся, заговля́єтесь |
| 3 особа | заговля́ється | заговля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| заговля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | заговля́вся, заговля́всь | заговля́лися, заговля́лись |
| жін. р. | заговля́лася, заговля́лась | |
| сер. р. | заговля́лося, заговля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заговля́вшись | ||