-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | загні́чувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | загні́чуймо |
2 особа | загні́чуй | загні́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | загні́чуватиму | загні́чуватимемо, загні́чуватимем |
2 особа | загні́чуватимеш | загні́чуватимете |
3 особа | загні́чуватиме | загні́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | загні́чую | загні́чуємо, загні́чуєм |
2 особа | загні́чуєш | загні́чуєте |
3 особа | загні́чує | загні́чують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
загні́чуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | загні́чував | загні́чували |
жін. р. | загні́чувала |
сер. р. | загні́чувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
загні́чувавши |
Словник синонімів
ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил., ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ТЯЖИ́ТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, НАГНІ́ЧУВАТИ рідше, ГНОБИ́ТИ рідше, ПРИГНО́БЛЮВАТИ рідше, ЗАГНІ́ЧУВАТИ діал. - Док.: пригніти́ти, згніти́ти, здави́ти, придави́ти, роздави́ти, придуши́ти, розчави́ти, причави́ти, пригноби́ти, загніти́ти. З самого ранку його гнітило якесь неприємне почуття (П. Панч); Її більше, ніж будь-кого, пригнічувала рутина одноманітної лабораторної праці (Ю. Шовкопляс); І підступала, згнічувала серце туга (Н. Тихий); Важка дума, як камінь, давила її серце (І. Нечуй-Левицький); Чуття голоду, самоти та одинокості придавлювало душу (І. Франко); Кривавить серце кволе мого брата лиха негода, роздавлює його до краю кляте ярмо народа... (Уляна Кравченко); - Що час, що день, він від мене - усе дальш; от мене туга й душить (Г. Квітка-Основ’яненко); Страшне лихо придушило його (М. Коцюбинський); Говорив [Макуха] настирливо, невідступно обплітав Сидорчукову душу залізною сіткою, душив її немилосердно, чавив (Ю. Бедзик); Розгуляна стихія.. паралізувала останні сили Маргіт, душила й розчавлювала її (О. Гончар); Години відпочинку вдома, де для нього готували спокій і тишу - були важкі: гнітила тиша, причавлював спокій (С. Скляренко); Лісовий холод, що звичайно так відсвіжує, тепер пригнітав мої груди, як сумнів пригнітає душу (І. Франко); "Дурні питання", на які він не вміє дати відповіді, починають мучити його, заколочувати спокій, гнобити серце й мозок (М. Коцюбинський); Килину найбільше пригноблювало, що Антоніна Петрівна спокійно говорить (Є. Гуцало); В житті я ніколи не був настільки незалежним, щоб мене, коли вже не загнічувала, то хоч не "мулила" чия-небудь натура (Леся Українка).
ЗАРУМ’Я́НЮВАТИ (про вироби з тіста - запікати, засмажувати до утворення світло-коричневої кірки), ЗАГНІ́ЧУВАТИ. - Док.: зарум’я́нити, загніти́ти. Зарум’янити пиріжки; До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додолу, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай (Словник Б. Грінченка).