-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив загні́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загні́чуймо
2 особа загні́чуй загні́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загні́чуватиму загні́чуватимемо, загні́чуватимем
2 особа загні́чуватимеш загні́чуватимете
3 особа загні́чуватиме загні́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа загні́чую загні́чуємо, загні́чуєм
2 особа загні́чуєш загні́чуєте
3 особа загні́чує загні́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
загні́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. загні́чував загні́чували
жін. р. загні́чувала
сер. р. загні́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
загні́чувавши

Словник синонімів

ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИрідше,ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИпідсил.,ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИпідсил.,ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ТЯЖИ́ТИ, ПРИГНІТА́ТИрідше,НАГНІ́ЧУВАТИрідше,ГНОБИ́ТИрідше,ПРИГНО́БЛЮВАТИрідше,ЗАГНІ́ЧУВАТИдіал. - Док.: пригніти́ти, згніти́ти, здави́ти, придави́ти, роздави́ти, придуши́ти, розчави́ти, причави́ти, пригноби́ти, загніти́ти. З самого ранку його гнітило якесь неприємне почуття (П. Панч); Її більше, ніж будь-кого, пригнічувала рутина одноманітної лабораторної праці (Ю. Шовкопляс); І підступала, згнічувала серце туга (Н. Тихий); Важка дума, як камінь, давила її серце (І. Нечуй-Левицький); Чуття голоду, самоти та одинокості придавлювало душу (І. Франко); Кривавить серце кволе мого брата лиха негода, роздавлює його до краю кляте ярмо народа... (Уляна Кравченко); - Що час, що день, він від мене - усе дальш; от мене туга й душить (Г. Квітка-Основ’яненко); Страшне лихо придушило його (М. Коцюбинський); Говорив [Макуха] настирливо, невідступно обплітав Сидорчукову душу залізною сіткою, душив її немилосердно, чавив (Ю. Бедзик); Розгуляна стихія.. паралізувала останні сили Маргіт, душила й розчавлювала її (О. Гончар); Години відпочинку вдома, де для нього готували спокій і тишу - були важкі: гнітила тиша, причавлював спокій (С. Скляренко); Лісовий холод, що звичайно так відсвіжує, тепер пригнітав мої груди, як сумнів пригнітає душу (І. Франко); "Дурні питання", на які він не вміє дати відповіді, починають мучити його, заколочувати спокій, гнобити серце й мозок (М. Коцюбинський); Килину найбільше пригноблювало, що Антоніна Петрівна спокійно говорить (Є. Гуцало); В житті я ніколи не був настільки незалежним, щоб мене, коли вже не загнічувала, то хоч не "мулила" чия-небудь натура (Леся Українка).
ЗАРУМ’Я́НЮВАТИ (про вироби з тіста - запікати, засмажувати до утворення світло-коричневої кірки), ЗАГНІ́ЧУВАТИ. - Док.: зарум’я́нити, загніти́ти. Зарум’янити пиріжки; До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додолу, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай (Словник Б. Грінченка).