-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив загну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загні́мо, загні́м
2 особа загни́ загні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загну́ загнемо́, загне́м
2 особа загне́ш загнете́
3 особа загне́ загну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. загну́в загну́ли
жін.р. загну́ла
сер.р. загну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
за́гнутий
Безособова форма
за́гнуто
Дієприслівник
загну́вши

Словник фразеологізмів

гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).

гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).

гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).

загина́ти (зала́мувати) / загну́ти (залама́ти) ціну́ (су́му) за кого—що. Вимагати дуже багато грошей. Петро Оболонський з жартами і примовками торгувався за кожен свій горщик, загинаючи таку ціну, щоб не збути товару з рук (Ю. Збанацький); — Ось ви скаржитесь, нібито шляхта заламує казна-яку ціну за шкіру. А без шкір вам не прожити (З. Тулуб); За Тараса він [пан Енгельгардт] загнув величезну, як на той час, суму — дві тисячі п’ятсот карбованців (П. Колесник); — Ціну за похорон заламав, мабуть, неабияку,— підкрадався Левко (І. Цюпа).

загина́ти (зала́мувати) / загну́ти (залама́ти) ціну́ (су́му) за кого—що. Вимагати дуже багато грошей. Петро Оболонський з жартами і примовками торгувався за кожен свій горщик, загинаючи таку ціну, щоб не збути товару з рук (Ю. Збанацький); — Ось ви скаржитесь, нібито шляхта заламує казна-яку ціну за шкіру. А без шкір вам не прожити (З. Тулуб); За Тараса він [пан Енгельгардт] загнув величезну, як на той час, суму — дві тисячі п’ятсот карбованців (П. Колесник); — Ціну за похорон заламав, мабуть, неабияку,— підкрадався Левко (І. Цюпа).