загноювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | загно́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | загно́юймо | |
| 2 особа | загно́юй | загно́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | загно́юватиму | загно́юватимемо, загно́юватимем |
| 2 особа | загно́юватимеш | загно́юватимете |
| 3 особа | загно́юватиме | загно́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | загно́юю | загно́юємо, загно́юєм |
| 2 особа | загно́юєш | загно́юєте |
| 3 особа | загно́ює | загно́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| загно́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | загно́ював | загно́ювали |
| жін. р. | загно́ювала | |
| сер. р. | загно́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| загно́ювавши | ||