-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний за́гнаний за́гнана за́гнане за́гнані
родовий за́гнаного за́гнаної за́гнаного за́гнаних
давальний за́гнаному за́гнаній за́гнаному за́гнаним
знахідний за́гнаний, за́гнаного за́гнану за́гнане за́гнані, за́гнаних
орудний за́гнаним за́гнаною за́гнаним за́гнаними
місцевий на/у за́гнаному, за́гнанім на/у за́гнаній на/у за́гнаному, за́гнанім на/у за́гнаних

Словник синонімів

ЗАБИ́ТИЙу знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), ЗАМОРО́ЧЕНИЙ, ОТУПІ́ЛИЙ, СЛІПИ́Йпідсил., ЗАТУ́РКАНИЙрозм.; ЗА́ГНАНИЙ, ЗАЛЯ́КАНИЙ (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким-, чим-небудь). Проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Заморочені, потомлені люди хоч і виголодалися, знехотя сьорбали гарячу рідину (К. Гордієнко); Люди такі затуркані, підбиті страхом (В. Шевчук).
ЗА́ГНАНИЙу знач. прикм. (про коней, звірів - змучений, виснажений гонитвою або переслідуванням), ЗАПА́ЛЕНИЙрозм. Гнулися, погойдувалися і скиглили на вибоїнах ресори тачанок, форкали загнані коні (М. Чабанівський); Саме в цей час на мокрих запалених конях Тарас та Кирило наздогнали гусарів далеко вже за хуторами (І. Ле).