-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив загля́нути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загля́ньмо
2 особа загля́нь загля́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загля́ну загля́немо, загля́нем
2 особа загля́неш загля́нете
3 особа загля́не загля́нуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. загля́нув загля́нули
жін.р. загля́нула
сер.р. загля́нуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
загля́нувши

Словник синонімів

ЗАГЛЯДА́ТИ (дивитися у що-, за що-, крізь що-небудь, намагаючись побачити когось, щось), ЗАЗИРА́ТИ, ДИВИ́ТИСЯ. - Док.: загля́нути, зазирну́ти, подиви́тися. Роман підходить до комірчини, пригинається, заглядає у віконце (М. Стельмах); Тримаючи одне одного за руки, вони зазирають у пробоїни, в моторошну глибінь темних трюмів (О. Гончар); Вийшла далі мати на двір, під калину, з-за пшенички дивиться давай (А. Тесленко). - Пор. 1. диви́тися.
НАВІ́ДАТИСЯдо кого, куди (прийти, прибути до когось або кудись на короткий час або в черговий раз після певної перерви), НАВЕРНУ́ТИСЯкуди, розм.,НАВЕРНУ́ТИкуди, розм.,ЗАГЛЯ́НУТИрозм.,ЗАЗИРНУ́ТИрозм.,НАГЛЯ́НУТИкуди, розм.,НАЗИРНУ́ТИрозм. - Недок.: наві́дуватися, наверта́тися, наверта́ти, загляда́ти, зазира́ти, нагляда́тирідко.Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (М. Коцюбинський); Орли й яструби покинули свої гнізда й наверталися лиш рідко сюди (О. Кобилянська); Загнибіда хіба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі, у крамниці (Панас Мирний); Школа двокласова, гарна, з начальства ніхто не заглядає (С. Васильченко); Про одне я мрію нині - Коли буду на Вкраїні, Зазирнути в те село (Л. Первомайський); Тільки оце прийшов Скиба на зміну.. Наглянув до молотарки (А. Головко); Чому не провести, - каже батько, - мені треба назирнути в Велику Яругу (Марко Вовчок). - Пор. 1. відві́дувати, 1. захо́дити.
ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИрозм., НАГЛЯ́НУТИрозм., НАГЛЯ́ДІТИрозм., НАГЛЕ́ДІТИрозм., УГЛЕ́ДІТИ[ВГЛЕ́ДІТИ]розм.,УГЛЯ́ДІТИ[ВГЛЯ́ДІТИ]розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ[ЗОГЛЯ́ДІТИ]розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ[ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ]розм., ЗГЛЕ́ДІТИ[ЗОГЛЕ́ДІТИ]розм., ЗГЛЕ́ДІТИСЯ[ЗОГЛЕ́ДІТИСЯ]розм., ЗАГЛЯ́ДІТИрозм., ЗАГЛЕ́ДІТИрозм. рідше, ПОВИДА́ТИрозм., НАЗИ́РИТИрозм., РОЗЧО́ВПАТИрозм., УЗРІ́ТИ[ВЗРІ́ТИ], УЗДРІ́ТИ[ВЗДРІ́ТИ]заст., ЗО́ЧИТИзаст., ПОСТЕРЕГТИ́діал., УВИ́ДІТИдіал., ДОГЛЯ́НУТИдіал., ЗАГЛЯ́НУТИдіал., ЗАЗДРІ́ТИдіал., ЗУ́ЗДРІ́ТИдіал., ЗВИ́ДІТИдіал., ПОВИ́ДІТИдіал., УЗОРИ́ТИ[ВЗОРИ́ТИ]діал., ПОНАЗДИВИ́ТИСЯдіал.І знов Донеччина... і вітер верби хилить... Й не віриться, що знов побачу я село, давно покинуте, таке до болю миле... (В. Сосюра); Андрій не відразу спостеріг, що з-за нього, через його голову, дивиться на дівчину довготелесий Денис (Л. Дмитерко); Одного вечора набачив Тараса у тому садку художник Сошенко (Панас Мирний); Тут не страшно, моє серце, люде не наглянуть (Ганна Барвінок); - Ніколи й ніде ще мої не нагляділи очі Мужа такого, як той Одіссей (переклад Бориса Тена); Якось я нагледів Світлану в студентському гурті, що після лекцій виходив з інституту (Є. Гуцало); Юстина придивлялася, щоб побачити ворону, й не могла її угледіти (Б. Харчук); Назустріч їм виступив Максим. Вглядівши його нагло перед собою, торбешники.. перелякалися (І. Багряний); Зоглядів [Тарас] - щось у червоній плахті із жовтою на голові стрічкою (С. Васильченко); Микола зоглядівся, що в його не було ні шматка хліба, ні краплі води (І. Нечуй-Левицький); Він не зогледів, що я тут, коло хатніх дверей ховаюсь поза дубом (Марко Вовчок); Трохи повернув [Петро] голову, скосив очі і заглядів кінчик червоної хустки (С. Васильченко); Зайшла [Марися] на подвір’я й загледіла коло автобуса гурт чимось занепокоєних людей (О. Гончар); Чкурнем - і поки сонце зійде, Енея мусим повидать (І. Котляревський); Ледве вийшов [Славко] до сіней, назирив крізь відчинені двері, як на подвір’ї йшов до криниці мужик (Лесь Мартович); Просто на нього йшло п’ятеро озброєних людей. За снігом не можна було розчовпати - свої це чи чужі (Л. Первомайський); Аж зомліла [Ярина], як узріла; І старий заплакав, Як побачив на коневі Такого юнака (Т. Шевченко); Я собі ще дописував якусь роботу, а він, зочивши рукопис, узяв його перегортати, розглядати (А. Кримський); - Де він, той, як його - "американець"? - вже з сіней чути було голос. - Ану, най увижу його! (М. Томчаній); А я з гори на долині черемшину ріжу, Як догляну файну любку, на колінах лізу (коломийка); Вертілась [Настя] перед маленьким дзеркальцем,.. щоб хоч одним оком заглянути довгий кінець гарної хустки (М. Коцюбинський); Дівчатка ждуть мене.. Ховаються, біднятка, з цвітами, щоб Савицький не заздрів та не забрав їх їм (Уляна Кравченко); З засіка зуздріло маленьке мишеня, Що кошеня піймав кудлатий (Л. Боровиковський); Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (С. Ковалів); [Голохвостий:] Як повидів я вас коло Владимира, то з тієї ночі і пропадаю (М. Старицький); Як узорив він свою милую, обнявся з нею, поцілувався (П. Чубинський); - Ось же я портрет її покажу вам. Поназдивитесь! (А. Свидницький). - Пор. 1. ба́чити.

Словник фразеологізмів

загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (в се́рце) кого, кому, чию (чиє). Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т. ін. кого-небудь. Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа .., чи усе .. справді вже заглухло, висохло і порепалось, як той степ в довгу засуху (О. Стороженко); А хочеш любові людям — то в серце їм заглянь (А. Малишко); [Грицько:] Ще раз у власне серце зазирну; І якщо там Маруся переважить, Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі І до Марусі старостів зашлю (В. Самійленко). подиви́тись у ду́шу. [Лео Ерліх:] Тепер ви бачите, панове, що значить талант. .. І ніхто зрячий не побачив цього таланту. Бо зрячі дивились на шкіру, а сліпий подивився в душу (І. Кочерга).

загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (в се́рце) кого, кому, чию (чиє). Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т. ін. кого-небудь. Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа .., чи усе .. справді вже заглухло, висохло і порепалось, як той степ в довгу засуху (О. Стороженко); А хочеш любові людям — то в серце їм заглянь (А. Малишко); [Грицько:] Ще раз у власне серце зазирну; І якщо там Маруся переважить, Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі І до Марусі старостів зашлю (В. Самійленко). подиви́тись у ду́шу. [Лео Ерліх:] Тепер ви бачите, панове, що значить талант. .. І ніхто зрячий не побачив цього таланту. Бо зрячі дивились на шкіру, а сліпий подивився в душу (І. Кочерга).

смерть загляда́є (ди́виться, зазира́є і т. ін.) / загля́нула (подиви́лась, зазирну́ла і т. ін.) в о́чі кому. Хто-небудь може померти, близький до кончини, загибелі. Почалося тривожне підпільне життя .. Тричі за цей час ловили мене гестапівці й поліцаї. Тричі за цей час заглядала мені у вічі смерть (Л. Дмитерко); — Не бійся, тату! Не вперше мені на смерть іти. Десять років мені смерть щодня в очі зазирала! (А. Кащенко); Титар, бачачи, що смерть заглянула йому в очі, благально протягнув: — Рятуй (М. Стельмах).