заглядати 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив загляда́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загляда́ймо
2 особа загляда́й загляда́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загляда́тиму загляда́тимемо, загляда́тимем
2 особа загляда́тимеш загляда́тимете
3 особа загляда́тиме загляда́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа загляда́ю загляда́ємо, загляда́єм
2 особа загляда́єш загляда́єте
3 особа загляда́є загляда́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
загляда́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. загляда́в загляда́ли
жін. р. загляда́ла
сер. р. загляда́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
загляда́вши

Словник синонімів

ДИВИ́ТИСЯперев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИрозм.,ЗИ́РИТИрозм.,ГЛИ́ПАТИрозм.,НАВО́ДИТИ О́КОМрозм.,НАСТАВЛЯ́ТИСЯрозм.рідше,ЗРІ́ТИзаст.,СПОЗИРА́ТИзаст.;СПОСТЕРІГА́ТИкого, що,ВВАЖА́ТИ[УВАЖА́ТИ], ЗОРИ́ТИрозм.,НАЗИРА́ТИрозм., НАГЛЯДА́ТИрозм. (перев. уважно); ПОГЛЯДА́ТИ, БЛИ́МАТИ, ПОДИВЛЯ́ТИСЯрозм.,ЗИ́РКАТИрозм.,ПОЗИРА́ТИрозм., ПОГЛИ́ПУВАТИрозм.,ЗГЛЯДА́ТИ[ЗОГЛЯДА́ТИ]діал. (час від часу); ВИДИВЛЯ́ТИСЯ, ВИГЛЯДА́ТИСЯ (на себе або пильно); СПОГЛЯДА́ТИ (пасивно або уважно). Не дивись далеко, а гляди за очкуром (прислів’я); Перевізник відразу запримітив, що хлопці вперше попадають до Києва, бо занадто цікаво зирять туди й сюди (П. Загребельний); Матушка казначея недобрими очима глипала на худобу і на дітей (М. Стельмах); Тобі вже зазирає в очі твоє грядущеє. Не зри! Сльозу пророчую утри! (Т. Шевченко); Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням (О. Гончар); Міліціонер здалеку спостерігав, як вартовий по-діловому козиряв узбекові (І. Ле); Нікому й через думку не пробігло, аби вважати на задні двері (Лесь Мартович); Тоймі все стоїть, усе зорить в далечінь (А. Шиян); Заходилися люди полуднувати,.. а я за другим штабелем ліг і назираю: що буде? (І. Муратов); Соломії, очевидячки, сподобалося, що Роман наглядає на неї з садка (І. Нечуй-Левицький); Василь все поглядав на двері - коли ж з’явиться його наречена (О. Бердник); Блимав [Михайлик], ненароком наче, на той вибалок, куди поніс Пампушка свою пані (О. Ільченко); Змучені, виснажені люди тривожно подивлялись навколо (О. Довженко); Зиркає в двір з дерези-повію Сім’я молоденька Лисича (М. Вінграновський); Якимака картоплю їв, хрумав цибулиною - й то на бабу Мигальку поглипував, то на Христину (Є. Гуцало); Сами дівки крупи мелють,.. Сами дівки на парубки очима зглядають (коломийка); Тарас видивлявся в землю, мов у дзеркало (С. Васильченко); Вийняла [Лизя] люстерко й почала виглядатися (М. Куліш); Бійка закипає дужче. Один левіт стоїть осторонь і спокійно споглядає (Леся Українка). - Пор. 1. ба́чити, гля́нути, 1. загляда́ти.
ЗАГЛЯДА́ТИ (дивитися у що-, за що-, крізь що-небудь, намагаючись побачити когось, щось), ЗАЗИРА́ТИ, ДИВИ́ТИСЯ. - Док.: загля́нути, зазирну́ти, подиви́тися. Роман підходить до комірчини, пригинається, заглядає у віконце (М. Стельмах); Тримаючи одне одного за руки, вони зазирають у пробоїни, в моторошну глибінь темних трюмів (О. Гончар); Вийшла далі мати на двір, під калину, з-за пшенички дивиться давай (А. Тесленко). - Пор. 1. диви́тися.
НАВІ́ДАТИСЯдо кого, куди (прийти, прибути до когось або кудись на короткий час або в черговий раз після певної перерви), НАВЕРНУ́ТИСЯкуди, розм.,НАВЕРНУ́ТИкуди, розм.,ЗАГЛЯ́НУТИрозм.,ЗАЗИРНУ́ТИрозм.,НАГЛЯ́НУТИкуди, розм.,НАЗИРНУ́ТИрозм. - Недок.: наві́дуватися, наверта́тися, наверта́ти, загляда́ти, зазира́ти, нагляда́тирідко.Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (М. Коцюбинський); Орли й яструби покинули свої гнізда й наверталися лиш рідко сюди (О. Кобилянська); Загнибіда хіба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі, у крамниці (Панас Мирний); Школа двокласова, гарна, з начальства ніхто не заглядає (С. Васильченко); Про одне я мрію нині - Коли буду на Вкраїні, Зазирнути в те село (Л. Первомайський); Тільки оце прийшов Скиба на зміну.. Наглянув до молотарки (А. Головко); Чому не провести, - каже батько, - мені треба назирнути в Велику Яругу (Марко Вовчок). - Пор. 1. відві́дувати, 1. захо́дити.

Словник фразеологізмів

смерть загляда́є (ди́виться, зазира́є і т. ін.) / загля́нула (подиви́лась, зазирну́ла і т. ін.) в о́чі кому. Хто-небудь може померти, близький до кончини, загибелі. Почалося тривожне підпільне життя .. Тричі за цей час ловили мене гестапівці й поліцаї. Тричі за цей час заглядала мені у вічі смерть (Л. Дмитерко); — Не бійся, тату! Не вперше мені на смерть іти. Десять років мені смерть щодня в очі зазирала! (А. Кащенко); Титар, бачачи, що смерть заглянула йому в очі, благально протягнув: — Рятуй (М. Стельмах).