-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заглу́хнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заглу́хнімо, заглу́хнім
2 особа заглу́хни заглу́хніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заглу́хну заглу́хнемо, заглу́хнем
2 особа заглу́хнеш заглу́хнете
3 особа заглу́хне заглу́хнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заглу́х, заглу́хнув заглу́хли, заглу́хнули
жін.р. заглу́хла, заглу́хнула
сер.р. заглу́хло, заглу́хнуло
Активний дієприкметник
заглу́хлий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заглу́хши, заглу́хнувши

Словник синонімів

ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. - переставати чутися, лунати),СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ[УТИХА́ТИ], ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ[ТИ́ХШАТИ], СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ[ВЩУХА́ТИ], ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ[УГАСА́ТИ], ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИГЛУХА́ТИ, ПРИГАСА́ТИ, ПОТУХА́ТИ, ЗЛЯГА́ТИ, ПЕРЕЛЯГА́ТИ (поступово слабшати); ЗАМОВКА́ТИ, ЗМОВКА́ТИ, МО́ВКНУТИ, ПРОПАДА́ТИ, ПЕРЕСТАВА́ТИ (зовсім). - Док.: зати́хнути, сти́хнути, вти́хнути[ути́хнути], поти́хшати, сти́шитися, ущу́хнути[вщу́хнути], заглу́хнути, зга́снути, вга́снути[уга́снути], пога́снути, завме́рти, примо́вкнути, прити́хнути, приглу́хнути, прига́снути, поту́хнути, злягти́, перелягти́, замо́вкнути, змо́вкнути, пропа́сти, переста́ти. Хоменко стояв на ґанку здуманий і прислухався в жалю, як десь за хатами на вигоні затихав жалібний спів (А. Головко); І той шелест помаленьку стихав, доки зовсім не стих ... (І. Нечуй-Левицький); Гомін поволі став утихати (А. Головко); Шуршання людської ходи в тумані майне де-не-де І тихне, пригашене враз сирою, як яма, імлою (М. Бажан); Крик і галас враз ущухли (Ю. Смолич); Десь віддаляючись, заглухав танковий шум (І. Ле); За поворотом пісня глухне, а потім і зовсім втихає (П. Колесник); Вечоріє.. Тихше б’ється хвиля в береги... Гаснуть звуки (Є. Плужник); Десь звучать ридання, десь звучать прокльони... Пісня завмирає, пісня погаса (М. Рильський); Розмову перервали дивні звуки музики.. Раз притихали, потім зривалися гучними акордами і знов завмирали (Мирослав Ірчан); Чути було, як .. злягає тупіт ніг, як все тихше і тихше риплять вози (С. Скляренко); Тихша дзвін трамваїв, замовкає мова, перехожих кроки, вигуки й пісні (В. Сосюра); Над плавнями, по всьому Задніпров’ю від Хортиці до Нікополя й нижче не змовкав гул канонади (О. Гончар); Мовкнуть гучнії струмки під льодами, з шумом чарівним із гір не пливуть... (Уляна Кравченко); Гомін бою затихав, віддаляючись за Данелевські горби, огортався синьою млою, пропадав (Григорій Тютюнник).