заглузувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заглузува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заглузу́ймо | |
| 2 особа | заглузу́й | заглузу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заглузу́ю | заглузу́ємо, заглузу́єм |
| 2 особа | заглузу́єш | заглузу́єте |
| 3 особа | заглузу́є | заглузу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заглузува́в | заглузува́ли |
| жін.р. | заглузува́ла | |
| сер.р. | заглузува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заглузува́вши | ||