-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив загли́битися, загли́битись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загли́бмося, загли́бмось
2 особа загли́бся загли́бтеся, загли́бтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загли́блюся, загли́блюсь загли́бимося, загли́бимось, загли́бимся
2 особа загли́бишся загли́битеся, загли́битесь
3 особа загли́биться загли́бляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. загли́бився, загли́бивсь загли́билися, загли́бились
жін.р. загли́билася, загли́билась
сер.р. загли́билося, загли́билось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
загли́бившись

Словник синонімів

ВДУ́МУВАТИСЯв що (зосереджено думаючи, намагатися зрозуміти суть чого-небудь, розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ[УГЛИ́БЛЮВАТИСЯ], ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ[УГЛИБЛЯ́ТИСЯ], ЗАГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ПОРИНА́ТИ (у спол. зі сл. вдумки, удуми). - Док.: вду́матися, вгли́битися[угли́битися], загли́битися, пори́нути. Капітан уважно стежив за його обличчям, вслухався в його голос, вдумувався в слова (Д. Ткач); Вглиблюватися в тайни батьківської любові не дозволяли йому його вік і хвилеве огірчення (А. Крушельницький); Він говорив з очима, втупленими в землю, немов углублявся в своє внутрішнє життя (І. Франко); Саме в той час, коли обоє вони сиділи, цілком заглибившись у власні думки, двері тихо прочинилися (В. Собко); Вони [в’язні] сиділи,.. поринувши у важкі думи (С. Скляренко).