ЗАНЕДБА́ТИ (перестати дбати, піклуватися про когось, щось), ЗАПУСТИ́ТИ, ЗАНЕХА́ЯТИ[ЗАНЕХА́ТИдіал.], ПОНЕХА́ЯТИ[ПОНЕХА́ТИ]діал.,ЗАГИ́РИТИдіал. - Недок.: зане́дбувати, запуска́ти, занеха́ювати. - Ледащиця, та й годі!.. Дитя своє зовсім занедбала, - пропадає дитя (Марко Вовчок); Надія трохи занедбала квітник (С. Чорнобривець); - Перегуда так її [хату] запустив, що скоро й сам утік з неї (В. Кучер); - Жалко занехаять такого. Серйозний хлопець, читає все, думає (А. Тесленко); Болить моє серце, тебе покохавши, Крім тебе, мій краю, усе занехавши (переклад П. Грабовського); Тоді, як я жила вже у вуйків, понехала музику, науку чужої мови і літератури (Уляна Кравченко); До праці теж був [Андрій] не останній: Чи до пили, чи до сокири, - Коли на себе взяв завдання, То вже він діла не загирив (М. Ю. Тарновський).