-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заги́нути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заги́ньмо
2 особа заги́нь заги́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заги́ну заги́немо, заги́нем
2 особа заги́неш заги́нете
3 особа заги́не заги́нуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заги́нув заги́нули
жін.р. заги́нула
сер.р. заги́нуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заги́нувши

Словник синонімів

ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно - в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ[ІЗГИ́НУТИрідко], ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ[ВГРО́БИТИСЯ]розм., НАКРИ́ТИСЯфам., ЗГИ́БНУТИдіал., ЗАГИ́БНУТИрідко; ПОЛЯГТИ́, ЛЯГТИ́, УПА́СТИ[ВПА́СТИ], ПА́СТИ (у бою); ВИ́ГИНУТИ (про всіх або багатьох). - Недок.: ги́нути, загиба́ти, погиба́ти, пропада́ти, накрива́тися, згиба́ти, ги́бнути, ляга́ти, па́дати, вигиба́ти. Загинув у бою командир їхнього загону.., авони оце лише чудом врятувалися в морі (О. Гончар); Краще згинути на полі, Ніж конати у неволі (дума); Так загинь же, дух фашистської орди, Ізгинь і не плямуй людини совість (П. Тичина); Не знаю, як я опинивсь у холодній.. і там трохи не пропав, не ївши, не пивши (Г. Квітка-Основ’яненко); - Молю Бога, коли буде хлоп’ятко, то щоб на його [панича] було схоже. Не дасть же він занапаститись своїй дитині?.. (Панас Мирний); Ми як форсували Дунай взимку по тонкій кризі, то доводилось за руки братися.. А якби поодинці рушили, ..то багато хто з нас накрився б... (О. Гончар); Загиб [Михайло] через утрату крові (О. Кобилянська); Часто мені сняться бої, де полягли друзі мої (Д. Луценко); Людей немало в тій війні лягло (М. Рильський). - Пор. уме́рти.

Словник антонімів

ЖИТИ УМИРАТИ
Існувати, бути живим, вікувати, (погано) животіти, бідувати. Припиняти життя, уроч. відійти, спочити, (раптово) загинути, полягти, (знижене) сконати.
Житиумирати без води, без їжі, без повітря. Житиумерти з батьком, з братом, з дочкою, з жінкою, з сином, з сусідами; біля батька, біля брата, біля дочки, біля жінки, біля сина, біля сусідів, серед близьких, серед ворогів, серед друзів; без близьких, без друзів, без рідних; як люди; в готелі, в квартирі, в місті, в країні, за річкою, над Дніпром. Бажати, прагнути, хотіти житиумирати; довго, з насолодою, з радістю, безтурботно, без труднощів, енергійно, захоплено, кілька днів, років, коротко, мало, непомітно, спокійно житипомерти легко, нагло, несподівано, швидко. Житиумирати в ім’я чого-н.
Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, й мре, й оживає (Т. Шевченко);   Наш батько - з тих, що умирали перші, А Гриць Бобренко - з тих, що хочуть жить (Л. Костенко).  Левку, тож так живи, тож так умри, щоб ніколи не вмерти (В. Сологуб). Чоловік так як муха: сьогодні живе, а завтра вмре. Скільки не живу, а помирати доведеться (Народні прислів’я).
Оживати ~ помирати; вікувати ~ відійти //спочити, животіти ~ сконати, жити ~ загинути //полягти Пор. ще: ЖИВИЙ ~ МЕРТВИЙ, ЖИТТЯ ~ СМЕРТЬ, НАРОДЖУВАТИСЯ ~ УМИРАТИ
НАРОДЖУВАТИСЯ УМИРАТИ
Появлятися на світ, починати життя, знайтися. Переставати жити, закінчувати життя, кінчатися, конати, (трагічно) загинути, (в бою) полягти.
Народжуєтьсявмирає дитина, людина, первісток. Народжуватисяумирати слабим, товстим, худим; в лікарні, на селі, в Києві, на чужині; у брата, вдома; о такій-то годині, такого-то дня, року, вдень, вночі, зранку, на світанні, зимою, літом. Народжуватисявмирати довго, в муках, тихо, тяжко. Народитисяумерти зразу, раптом, швидко.
Як народився, то треба й померти (Народне прислів’я).
Народжений ~померлий, народження ~відмирання, народження ~вмирання; народжуватися ~кінчатися //конати; народитися ~умерти //загинути //полягти Пор. ще: ЖИТИ ~ УМИРАТИ, ЖИТТЯ ~ СМЕРТЬ, НАРОДЖЕННЯ ~ СМЕРТЬ