загиджений 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заги́джений заги́джена заги́джене заги́джені
родовий заги́дженого заги́дженої заги́дженого заги́джених
давальний заги́дженому заги́дженій заги́дженому заги́дженим
знахідний заги́джений заги́джену заги́джене заги́джені
орудний заги́дженим заги́дженою заги́дженим заги́дженими
місцевий на/у заги́дженому, заги́дженім на/у заги́дженій на/у заги́дженому, заги́дженім на/у заги́джених

Словник синонімів

БРУДНИ́Й (про приміщення, подвір’я, посуд і под. місце або вмістище - у якому є бруд, покидьки, сміття і т. ін.); ЗАПОГА́НЕНИЙрозм.,ЗАГИ́ДЖЕНИЙрозм.,ЗАПА́КОЩЕНИЙрозм.,ЗАПАСКУ́ДЖЕНИЙрозм. (забруднений перев. чимось поганим, гидким); ЗАСМІ́ЧЕНИЙ (про приміщення, подвір’я і под. місце - з наявністю сміття чи чогось непотрібного); НЕЧИ́СТИЙ (як менш категоричне, пом’якшене позначення цієї ознаки). За цих кілька днів марного очікування в брудному закутку товарної станції жінка ще дужче розхворілась (М. Стельмах); Сірі брудні мури - загиджені, заплямані, холодні - стискали його з усіх боків (Б. Грінченко); Поповз [Бурмака] поміж смердючими брудними чобітьми по запаскудженій підлозі (П. Загребельний).