-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив загиба́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загиба́ймо
2 особа загиба́й загиба́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загиба́тиму загиба́тимемо, загиба́тимем
2 особа загиба́тимеш загиба́тимете
3 особа загиба́тиме загиба́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа загиба́ю загиба́ємо, загиба́єм
2 особа загиба́єш загиба́єте
3 особа загиба́є загиба́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
загиба́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. загиба́в загиба́ли
жін. р. загиба́ла
сер. р. загиба́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
загиба́вши

Словник синонімів

ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно - в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ[ІЗГИ́НУТИрідко], ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ[ВГРО́БИТИСЯ]розм., НАКРИ́ТИСЯфам., ЗГИ́БНУТИдіал., ЗАГИ́БНУТИрідко; ПОЛЯГТИ́, ЛЯГТИ́, УПА́СТИ[ВПА́СТИ], ПА́СТИ (у бою); ВИ́ГИНУТИ (про всіх або багатьох). - Недок.: ги́нути, загиба́ти, погиба́ти, пропада́ти, накрива́тися, згиба́ти, ги́бнути, ляга́ти, па́дати, вигиба́ти. Загинув у бою командир їхнього загону.., авони оце лише чудом врятувалися в морі (О. Гончар); Краще згинути на полі, Ніж конати у неволі (дума); Так загинь же, дух фашистської орди, Ізгинь і не плямуй людини совість (П. Тичина); Не знаю, як я опинивсь у холодній.. і там трохи не пропав, не ївши, не пивши (Г. Квітка-Основ’яненко); - Молю Бога, коли буде хлоп’ятко, то щоб на його [панича] було схоже. Не дасть же він занапаститись своїй дитині?.. (Панас Мирний); Ми як форсували Дунай взимку по тонкій кризі, то доводилось за руки братися.. А якби поодинці рушили, ..то багато хто з нас накрився б... (О. Гончар); Загиб [Михайло] через утрату крові (О. Кобилянська); Часто мені сняться бої, де полягли друзі мої (Д. Луценко); Людей немало в тій війні лягло (М. Рильський). - Пор. уме́рти.