загецати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | заге́цати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заге́цаймо | |
| 2 особа | заге́цай | заге́цайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заге́цаю | заге́цаємо, заге́цаєм |
| 2 особа | заге́цаєш | заге́цаєте |
| 3 особа | заге́цає | заге́цають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заге́цав | заге́цали |
| жін.р. | заге́цала | |
| сер.р. | заге́цало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заге́цавши | ||