-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив загвинти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   загвинті́мо, загвинті́м
2 особа загвинти́ загвинті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа загвинчу́ загвинтимо́, загвинти́м
2 особа загвинти́ш загвинтите́
3 особа загвинти́ть загвинтя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. загвинти́в загвинти́ли
жін.р. загвинти́ла
сер.р. загвинти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
загви́нчений
Безособова форма
загви́нчено
Дієприслівник
загвинти́вши

Словник синонімів

ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИдіал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). - Док.: загвинти́ти, закрути́ти, підгвинти́ти, підкрути́ти, підтягти́. Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчував фарфорові ізолятори (А. Шиян); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар).