-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив зага́юватися, зага́юватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зага́юймося, зага́юймось
2 особа зага́юйся, зага́юйсь зага́юйтеся, зага́юйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зага́юватимуся, зага́юватимусь зага́юватимемося, зага́юватимемось, зага́юватимемся
2 особа зага́юватимешся зага́юватиметеся, зага́юватиметесь
3 особа зага́юватиметься зага́юватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зага́ююся, зага́ююсь зага́юємося, зага́юємось, зага́юємся
2 особа зага́юєшся зага́юєтеся, зага́юєтесь
3 особа зага́юється зага́юються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зага́юючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зага́ювався, зага́ювавсь зага́ювалися, зага́ювались
жін. р. зага́ювалася, зага́ювалась
сер. р. зага́ювалося, зага́ювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зага́ювавшись

Словник синонімів

ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯрозм., ЗАБАРЯ́ТИСЯрозм., ДЛЯ́ТИСЯрозм., НАМИНА́ТИСЯрозм., ЗАГРУЗА́ТИрозм., ЗАБАВЛЯ́ТИСЯдіал., ЗАБАВЛЯ́ТИдіал., ЗАБА́РЮВАТИрідко, ЗАБАРЯ́ТИрідко. - Док.: затри́матися, заде́ржатися, забари́тися, зага́ятися, припізни́тися, загру́знути, заба́витися, заба́вити, забари́ти. Остап не став більше затримуватись, бо й так часу обмаль (А. Головко); Старалася [Домініка] все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні (О. Кобилянська); Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); - Іди, доню, та й не гайся, На улицю, та й вертайся! (Пісні та романси); - Де ж це моя Настуся загаялася? - сказала Зінька (І. Нечуй-Левицький); Він збирався до інституту, де мали відбутися позачергові заняття. - Гляди ж, не забаряйся! - підкреслила Катерина (Г. Коцюба); - Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку (Я. Баш); - Якби я забавилася, то на мене не ждіть (О. Кобилянська); Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (Леся Українка); Чого се я такеньки і чим зажурилась? Хіба ж я не знала Катрі, що вона до світу забарить? (Марко Вовчок).