загаюваний 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зага́юваний | зага́ювана | зага́юване | зага́ювані |
| родовий | зага́юваного | зага́юваної | зага́юваного | зага́юваних |
| давальний | зага́юваному | зага́юваній | зага́юваному | зага́юваним |
| знахідний | зага́юваний, зага́юваного | зага́ювану | зага́юване | зага́ювані, зага́юваних |
| орудний | зага́юваним | зага́юваною | зага́юваним | зага́юваними |
| місцевий | на/у зага́юваному, зага́юванім | на/у зага́юваній | на/у зага́юваному, зага́юванім | на/у зага́юваних |