загаюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зага́юваний зага́ювана зага́юване зага́ювані
родовий зага́юваного зага́юваної зага́юваного зага́юваних
давальний зага́юваному зага́юваній зага́юваному зага́юваним
знахідний зага́юваний, зага́юваного зага́ювану зага́юване зага́ювані, зага́юваних
орудний зага́юваним зага́юваною зага́юваним зага́юваними
місцевий на/у зага́юваному, зага́юванім на/у зага́юваній на/у зага́юваному, зага́юванім на/у зага́юваних