-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив зага́шувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зага́шуймо
2 особа зага́шуй зага́шуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зага́шуватиму зага́шуватимемо, зага́шуватимем
2 особа зага́шуватимеш зага́шуватимете
3 особа зага́шуватиме зага́шуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зага́шую зага́шуємо, зага́шуєм
2 особа зага́шуєш зага́шуєте
3 особа зага́шує зага́шують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зага́шуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зага́шував зага́шували
жін. р. зага́шувала
сер. р. зага́шувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зага́шуваний
Безособова форма
зага́шувано
Дієприслівник
зага́шувавши

Словник синонімів

ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ[ВГАША́ТИ], ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИрозм.; ЗАЛИВА́ТИ (рідиною); ПРИТО́ПТУВАТИ (ногою); ЗАБИВА́ТИ (різкими рухами, ударами); ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ (дуючи на вогонь). - Док.: загаси́ти, згаси́ти, погаси́ти, пригаси́ти, угаси́ти[вгаси́ти], затуши́ти, потуши́ти, притуши́ти, зали́ти, залля́тирідшепритопта́ти, заби́ти, заду́ти. Спокійна й тиха Мар’яна підходить до свічника і гасить на ньому одну за одною всі свічки (А. Шиян); Випав дощ і загасив пожежу (Панас Мирний); В сінях згасили світло (М. Коцюбинський); Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав (С. Журахович); Пригасив цигарку хлібороб (М. Рудь); Метушаться люди коло вогню, намагаючись вгасити його (М. Коцюбинський); На Гарасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (П. Кочура); Полум’я ще було невелике, притушити було б можна (А. Кримський); - Я думав, що ви, пустуючи, наробили пожежі, та оце прибіг заливать (І. Нечуй-Левицький); Вогонь злизує все: покоси, траву під ними.. Його не відразу вдається забити (Ю. Мушкетик); Свічку цього разу задула вже сама господиня (П. Панч).