загатний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зага́тний зага́тна зага́тне зага́тні
родовий зага́тного зага́тної зага́тного зага́тних
давальний зага́тному зага́тній зага́тному зага́тним
знахідний зага́тний, зага́тного зага́тну зага́тне зага́тні, зага́тних
орудний зага́тним зага́тною зага́тним зага́тними
місцевий на/у зага́тному, зага́тнім на/у зага́тній на/у зага́тному, зага́тнім на/у зага́тних