-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний зага́та зага́ти
родовий зага́ти зага́т
давальний зага́ті зага́там
знахідний зага́ту зага́ти
орудний зага́тою зага́тами
місцевий на/у зага́ті на/у зага́тах
кличний зага́то* зага́ти*

Словник синонімів

ГРЕ́БЛЯ (гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік); ГА́ТКА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕГА́ТА, ПЕРЕГА́ТКА, ГАТЬ, ПРИГА́ТАрозм.,ТА́МАзаст., ГА́ТАдіал. (менша, перев. з місцевих матеріалів). Колись, за панського ще права, пан ізвелів насипати добру греблю, щоб загородити річці дорогу в балку (Б. Грінченко); Уже далеченько відійшла Килина по гатці через став, коли чує, хтось іззаду доганяє (Є. Гуцало); Чигирин.. минає стару загату, яку підмиває темна від торфу вода (М. Стельмах); Бурхливу, непокірну ріку.. заковували в перегати (Я. Баш); Йшлося, власне, про те, як краще.., поставивши тимчасові перегатки, будувати під їх захистом основну споруду (Г. Коцюба); Оце після першої війни підняли гать на лівому березі Ужа (М. Томчаній); - Я під тамою, мов в ямі, А Свиня з дітьми на тамі Хрюка, плюска, муркотить (І. Франко); А вже ж тая криниченька Гатою загачена (П. Чубинський).
ПЕРЕПО́НА (те, що перешкоджає рухові, перекриває доступ до когось, чогось, роз’єднує), ПЕРЕШКО́ДА, ЗАВА́ДА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕ́ЧІПКАрозм.,ПЕРЕГОРО́ДКАрідше, ПЕРЕГОРО́ДАрідше,ПЕРЕПО́Нрідше,ПРИПІ́Нрідше, ЗАПО́НАдіал.,ЗАПИ́НАдіал.Сухим вітрам могутні перепони - зелені встануть смуги лісові (П. Дорошко); Наскочила [Соломія] на чимале довгасте озерце.. Вона мусила вернутись трохи назад, щоб обійти перешкоду (М. Коцюбинський); Кілька-то разів бідний кінь, у шаленім бігу перескакуючи рови, плоти та інші завади, зломить ногу..! (І. Франко); Замуруй ворота - дівка й через загату проведе тата (прислів’я); Вони так і розлучилися б сьогодні, лишивши в своїх серцях почуття гіркого жалю, якби не було цієї ночі, що потрощила всі перегородки (П. Колесник); Нема стіни, перегород між нами. Не знає стін, перегород любов! (І. Франко); Йде скотина - нема перепону - через грядки так і чеше (Панас Мирний); Він не раз чує ті чудові казочки про Йвана Івановича, руського царевича, що в заворожених царствах скитався, нігде припону ні в чім не знаючи (Панас Мирний); На плотах тих лісоруби мчать стихії напролом.. Доведуть вони - так буде, крізь запон скелясту рать. І той ліс на новобуди поїзди швидкі помчать (В. Сосюра); Дніпро, як кажуть, татаринові не запина (О. Стороженко).