загарчати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | загарча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | загарчі́мо, загарчі́м | |
| 2 особа | загарчи́ | загарчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | загарчу́ | загарчимо́, загарчи́м |
| 2 особа | загарчи́ш | загарчите́ |
| 3 особа | загарчи́ть | загарча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | загарча́в | загарча́ли |
| жін.р. | загарча́ла | |
| сер.р. | загарча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| загарча́вши | ||