загарливий 1 значення

-1-
прикметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зага́рливий зага́рлива зага́рливе зага́рливі
родовий зага́рливого зага́рливої зага́рливого зага́рливих
давальний зага́рливому зага́рливій зага́рливому зага́рливим
знахідний зага́рливий зага́рливу зага́рливе зага́рливі
орудний зага́рливим зага́рливою зага́рливим зага́рливими
місцевий на/у зага́рливому, зага́рливім на/у зага́рливій на/у зага́рливому, зага́рливім на/у зага́рливих

Словник синонімів

ОХО́ЧИЙдо чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙдо чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙдо чого, на що, ГОЛІ́ННИЙдо чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Йдо чого, розм., БЕРКИ́Йдо чого, розм., БЕРУ́ЧИЙдо чого, розм., ХАПКИ́Йдо чого, розм., ХВАТКИ́Йдо чого, розм., ЧІПКИ́Йдо чого, розм., РУ́ЧИЙдо чого, заст., ПАДКИ́Йна що, до чого, діал., ПАДКОВИ́ТИЙдо чого, діал., ВАБКИ́Йдо чого, діал., ЗАГА́РЛИВИЙдо чого, діал. (перев. до якоїсь роботи); ЛА́СИЙдо чого, на що (перев. до чогось приємного). Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись (прислів’я); Мала, а така запопадлива до науки! (М. Стельмах); Старанні [дівчата] запопадні до роботи. Ого, за ними тільки керувати умій - гори перевернуть!.. (В. Минко); - Що то він у мене голінний до пісень (Панас Мирний); Росли сини... Всі дружні такі, і до роботи беручкі, і до книги охочі (І. Цюпа); - Я своєї Лукини за Уласа не оддам, бо він не дуже беркий до роботи (І. Нечуй-Левицький); Що не лацюга [Порфир], то не лацюга.. Хапкий до всякого діла (О. Гончар); Вона уперта і хватка І до науки, й до роботи (Л. Забашта); Він.. розігрував з себе князька, щоправда не вельми вже багатого, але ще чіпкого до популярності, слави (М. Олійник); Не показна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька, та до роботи руча (Ганна Барвінок); Старий сидів посеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (І. Франко); - Побачили б, який з мене вийшов би падковитий до діла столоначальник! (І. Нечуй-Левицький); Вабкий до всякого діла; Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник). - Пор. працьови́тий.
СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов’язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙпідсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙпідсил. рідше, РВІ́ЙНИЙпідсил. рідше, УПА́ДЛИВИЙдіал., ПАДКОВИ́ТИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙдіал., ЗАГА́РЛИВИЙдіал., СТАРЛИ́ВИЙдіал., СТАРОВЛИ́ВИЙдіал.; СКРУПУЛЬО́ЗНИЙ, ПЕДАНТИ́ЧНИЙ (який дотримується особливої точності, дуже чіткий у детальному опрацюванні чогось). Він змалку старанний в роботі, він знав ремесло (М. Упеник); Дівчата тямущі, ретельні, стрижка [овець] йде добре (І. Багмут); - Будеш старатися, будеш сумлінним - ніхто тебе в нас не покривдить, - обіцяла тим часом Ганна Остапівна (О. Гончар); Був він господар дбайливий, а вдачі тихої та поміркованої (Ю. Смолич); Не так-то й стара [Мотря].., а що роботяща, що запопадлива - то й сказати трудно (М. Коцюбинський); Діти ходили до школи, обоє були дуже пильні і чемні (С. Ковалів); У роботі Дорощук був справний. Він перший з понтонників оголосив себе ударником (О. Донченко); Невтомний робітник, він був при тім і солідний, незвичайно совісний робітник (І. Франко); Батько - добросовісний чиновник духовної консисторії (І. Ле); [Дзвонариха:] Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (М. Старицький); Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Уже закінчила роботу друга зміна, а Штарков і Осокін усе ще ходили по шахті. "Ох і скрупульозна людина!" - лютував Осокін (Д. Ткач). - Пор. посидю́чий.