-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | зага́рбник | зага́рбники |
родовий | зага́рбника | зага́рбників |
давальний | зага́рбникові, зага́рбнику | зага́рбникам |
знахідний | зага́рбника | зага́рбників |
орудний | зага́рбником | зага́рбниками |
місцевий | на/у зага́рбникові, зага́рбнику | на/у зага́рбниках |
кличний | зага́рбнику | зага́рбники |
Словник синонімів
ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИК рідше, КОНКІСТА́ДО́Р [КОНКВІСТА́ДО́Р] перев. мн., ПІДКО́РЮВАЧ, ПОКОРИ́ТЕЛЬ, ІНТЕРВЕ́НТ (учасник інтервенції); ОКУПА́НТ (учасник окупації); АНЕКСІОНІ́СТ (прибічник анексії); ЕКСПАНСІОНІ́СТ (прибічник експансії). Загарбники, відступаючи, метались величезними зграями (О. Довженко); Повідомлялось, що всю величезну армію завойовників під Сталінградом взято в жорсткі шори (Я. Баш); Читаючи безсмертні рядки "Слова", ми ніби бачимо, як виступають на захист сплюндрованої лихими напасниками землі руські полки (І. Цюпа); Не хижі конквістадори - Працівники морів Крають сині простори Грудьми кораблів (М. Рильський); Партизанський загін довгий час успішно боровся проти біляків та інтервентів (О. Гончар); Каламутними потоками вступали окупанти на площі, розтікалися по околицях [Києва] і повзли на Чернігівщину, Полтавщину, Донбас (О. Довженко).