-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зага́рбати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зага́рбаймо
2 особа зага́рбай зага́рбайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зага́рбаю зага́рбаємо, зага́рбаєм
2 особа зага́рбаєш зага́рбаєте
3 особа зага́рбає зага́рбають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зага́рбав зага́рбали
жін.р. зага́рбала
сер.р. зага́рбало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зага́рбаний
Безособова форма
зага́рбано
Дієприслівник
зага́рбавши

Словник синонімів

ВІДБИРА́ТИ (брати в когось що-небудь насильно), ЗАБИРА́ТИ, ВІДНІМА́ТИ, ВІДІЙМА́ТИ, ВИЛУЧА́ТИ, РЕКВІЗУВА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИ, ВИХВА́ЧУВАТИрозм. (перев. з рук, силоміць). - Док.: відібра́ти, забра́ти, відня́ти, відійня́ти, зага́рбатирозм.ви́лучити, реквізува́ти, ви́дерти, ви́драти, ви́рвати, ви́хопити, ви́хватити. Я відібрав у хлопців три гранати (Ю. Яновський); [Нефіса:] Тепер же Меценат не забирає ніяких наших скарбів силоміць (Леся Українка); Чи принесе Галя від тітки яку іграшку - Василь зараз відніме (Панас Мирний); [Гаркуша:] Сутяжники загарбали всю мою худобу і не зоставили мені ні кришки, ні покришки (О. Стороженко); - Директива прийшла, щоб хуторян усіх перетрусити, вогнестрільну й холодну зброю вилучити (О. Гончар); - Прошу. Сідайте. А цю штучку, - Гальванеску сердито потрусив біноклем, - я змушений реквізувати (Ю. Смолич); Видирали [пани] Коваленкові карту [голосування], пхали другу,.. але Коваленко не подався (Лесь Мартович); Маруся кинулась виривати своє відро з її рук (І. Нечуй-Левицький).
ЗАВОЛОДІ́ТИчим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИщо, ПРИСВО́ЇТИщо, ПОСІ́СТИщо, ЗАВЛАДА́ТИрідко, ЗАПОСІ́СТИщо,діал.; УЗЯ́ТИ[ВЗЯ́ТИ]що, ЗАБРА́ТИщо, ЗАЙНЯ́ТИщо, ЗАХОПИ́ТИщо, ЗАГРАБУВА́ТИщо, розм., ЗАГРА́БИТИщо, розм. (силою, хитрістю тощо); ЗДОБУ́ТИщо (у бою, зі зброєю); ВІДІБРА́ТИщо, ВІДНЯ́ТИщо, ЗАГА́РБАТИщо, ЗАГРЕБТИ́що, розм., ЗАГРАБА́СТАТИщо, розм., ЗГА́РБАТИщо, розм., ЗАПОПА́СТИщо, розм., ЗАЖЕ́РТИщо, розм. (привласнюючи чуже); УРВА́ТИ[УВІРВА́ТИ][ВВІРВА́ТИ]що, розм., ВІДХОПИ́ТИщо, розм., ВІДХВАТИ́ТИщо, розм. (поспіхом, раптово або якусь частину). - Недок.: заволодіва́ти, оволодіва́ти, привла́снювати, присво́ювати, посіда́ти, запосіда́ти, бра́ти, забира́ти, займа́ти, захо́плювати, здобува́ти, відбира́ти, відніма́ти, зага́рбувати, загріба́ти, гребти́, заграба́стувати, граба́стати, запопада́ти, зажира́ти, урива́ти[врива́ти], відхо́плювати, відхва́чувати. [Благонравов:] Оволодіти станцією Колокол - це значить примусити німців негайно відкотитися за річку (О. Корнійчук); Забрав [німець] і цигарки. Жадібно вихопив їх, аж кишеню в шинелі вивернув, і привласнив (І. Ле); Присвоїв мою сокиру (Словник Б. Грінченка); Пан забрав собі кращі землі.., половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками (І. Нечуй-Левицький); Займайте, хлопці, займайте гору за лісом! Гору займайте! От пропадуть, пропадуть нізащо! - говорив він у розпачі (О. Довженко); Єремія захопив Хорольщину, котру вже давно королі подарували Станіславові Жолкевському, і вже там хазяйнував (І. Нечуй-Левицький); Сьомого травня наші війська здобули Сапун-гору (В. Кучер); Добре запам’ятав посол умови, що відбирали в козаків усі їх вольності й права (З. Тулуб); Через рік, в голодне сухоліття, він жалуваною грамотою загарбав біля Бугу займанщину (М. Стельмах); Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає (прислів’я); - Чаплинський, підстароста черкаський, теж був сумирний,.. а сам тільки дивився, як би заграбастати сотників хутір (П. Панч); [Палажка:] А йому аби запопасти гроші (Панас Мирний); Син оженився добре, а дочку ще треба заміж віддавати. Де ж його всячини їй набрати, як не з хазяйствечка у сватів увірвати? (Л. Яновська); - Колонізація північно-східного узбережжя є лише першим кроком до не дуже віддаленої мети: відхопити Камчатку від нашої імперії (М. Стельмах). - Пор. 1. зага́рбати.
ЗАГА́РБАТИ (насильно захопити чужу територію, поневолити інші народи), ЗАХОПИ́ТИ, ПІДКОРИ́ТИ, ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ЗАЖЕ́РТИпідсил. розм., ЗАГРАБА́СТАТИпідсил. розм.; ЗАВОЮВА́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗВОЮВА́ТИрозм. (вводячи війська); ОКУПУВА́ТИ (тимчасово); АНЕКСУВА́ТИ, ВІДТО́РГНУТИкнижн. (приєднавши до своєї території). - Недок.: зага́рбувати, захо́плювати, підкоря́ти, покоря́ти, скоря́ти, зажира́ти, заграба́стувати, завойо́вувати, полони́ти, звойо́вувати, окупо́вувати, анексува́ти, відторга́ти. Страшний він [Дніпро] у чорну бурю.. Це добре відчули окупанти, що хотіли загарбати нашу землю (М. Рильський); Були часи, коли Новому Риму - Візантії щастило захоплювати в Європі, Азії, Єгипті великі простори землі, поневолювати цілі народи (С. Скляренко); Каган Симеон бив ромеїв під Андріанополем, підкорив собі солунську, драчську й андріанопольську феми [області] Візантії, військо його стояло під самими стінами Константинополя, вийшло до Босфору (С. Скляренко); Імператори [ромеїв], як павуки, висмоктують всі сили з Єгипту, Азії, Європи, мріють вони про ще більше, прагнуть покорити Русь (С. Скляренко); Я думав з гордістю: ніколи, мій краю, не скорить тебе (І. Гончаренко); [Нартал:] Ви.. хочете весь світ зажерти (Леся Українка); Фашисти пішли завойовувати нас! Стіною ми стали на захист Вітчизни (І. Нехода); Чутка є, що цар хоче Весь світ полонити (Т. Шевченко); І Бертольдові спочатку Справді щастя панувало, Довелося звоювати Бусурменських міст немало (Леся Українка); Угорське військо в 1189 р. окупувало Галич (з підручника); У 1908 р. Австро-Угорщина анексувала дві турецькі провінції (з підручника).

Словник антонімів

БРАТИ ДАВАТИ
Приймати що-н. у своє користування, (швидко) хапати. Передавати що-н. в чуже користування, вручати.
Братидавати горнятко, гроші, дитину, землю, зошит, іграшку, книгу, ліки, лопату, олівець, цукор, яблуко. Взяти що-н. з бібліотеки, від сусідів ~  віддавати до бібліотеки, сусідам. Братидавати переглянути, подивитися, поїсти, почитати що-н. Брати, взяти в руки, додому, собі ~  давати в чиїсь руки, додому, кому-н. Брати, взяти ~  давати зразу, несподівано, обережно, охоче, регулярно, рідко, таємно, часто, швидко, щодня. Вирішив, захотів що-н. брати, взятидавати.
Брати відпустку - йти у відпустку ~  давати відпустку - дозволяти комусь іти у відпустку; Взяти в свої руки - а) починати опікуватися; б) починати керувати ким-, чим-н. ~  дати в чиї руки - доручити комусь опікуватися кимсь; Брати зобов’язання - зобов’язуватися до чого-н. ~  давати зобов’язання - обіцяти виконати щось; Брати на глум (на сміх) - насміхатися над ким-н. ~  віддавати на глум (на сміх) - ставити в умови приниження кого-н.; Брати (взяти) перше місце - у змаганні завоювати перше місце ~  віддавати перше місце - не змогти відвоювати перше місце у змаганні; Брати приклад - наслідувати кого-н. ~  давати приклад - бути зразком для кого-н.; Брати рушники - засвататися; Брати шлюб - одружуватися ~  віддавати заміж - одружувати дочку; Брати (взяти) слово - а) виступити на зборах; б) взяти обіцянку ~  давати слово - а) дозволити виступити на зборах; б) обіцяти що-н. комусь; Брати початок (про річку, потік) - розпочинатися ~  давати початок - започатковувати; Брати уроки - учитися ~  давати уроки - учити; Ні дати ні взяти - такий самий, так само.
Думаєш дати, подумай, де взяти. Добре тому давати, хто не хоче брати, а хто бере, по душі дере (Народні прислів’я)Дає мені милий грушку Таку невеличку, А я його все йдно люблю І цілую в личко (Народні коломийки).
Брання ~ давання, забирання ~ давання, забраний ~ відданий, забирати ~ віддавати; загарбати ~ віддавати, хапати ~ віддавати