заганити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(обмовити; зганьбити)
Словник відмінків
| Інфінітив | зага́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зага́ньмо | |
| 2 особа | зага́нь | зага́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зага́ню | зага́нимо, зага́ним |
| 2 особа | зага́ниш | зага́ните |
| 3 особа | зага́нить | зага́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зага́нив | зага́нили |
| жін.р. | зага́нила | |
| сер.р. | зага́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зага́нивши | ||