ЗАБАРНИ́Й (про людину - який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙрозм.Забарнії гості забарилися в хаті (Словник Б. Грінченка); Полонені почали в’яло, неквапливо шикуватися.. Найбільш забарливих [фельдфебель] "підохочував" грушевим ціпком (В. Козаченко); Ця команда ["Струнко!"] заспіла кількох особливо неквапливих ще поза шеренгою, і вони, підходячи, пристроювались з лівого флангу (Ю. Смолич); Прачки, в білих халатах, у білих косиночках, неквапні й спокійні, походжали поміж машин (П. Загребельний); Старий був дужий, широкий у плечах, у руках непоквапливий (Л. Первомайський); Якби котромусь з лужинців-старожилів сказали раніше, що в Луцьку продукуватимуть автомашини, непоспішливий волиняк, напевне, гірко всміхнувся б (з газети); Загайний у жестах і дерев’яний у позах, Аршин раптом дивовижно пожвавішав (І. Волошин). - Пор. 2. пові́льний.

ЗАБАРНИ́Й (про роботу - який вимагає багато часу, уваги, зусиль), ЗАГА́ЙНИЙ, МАРУ́ДНИЙ, КЛОПІТКИ́Й[КЛОПІТНИ́Й], КОПІТКИ́Й, ГА́ЙНИЙдіал., ПИ́НЯВИЙдіал., КРОПІТКИ́Йрідко.Робота була забарна, вимагала терпіння і великого напруження всіх сил (Д. Бедзик); Набагато складніша і загайніша справа - біля ворсових, набивних товстих килимів (Т. Масенко); Та й доводи у неї розумні, нічого не скажеш, але ж діло незвичне таке, клопітне, марудне... (М. Чабанівський); З клопітким, хоч і незначним завданням мене направили у віддалений район області (Ю. Мушкетик); - Коваль кує, - чуєте? - промовив Рясниченко до матусі. - Чую, чую, - кує. Якась гайна робота (Марко Вовчок); Пір’я дерти - пинява робота (Словник Б. Грінченка); Уже кілька днів він переглядав європейську пресу.. Робота кропітка, марудна (П. Колесник).