-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний зага́дування  
родовий зага́дування  
давальний зага́дуванню  
знахідний зага́дування  
орудний зага́дуванням  
місцевий на/у зага́дуванні, зага́дуванню  
кличний зага́дування*  

Словник синонімів

ЗАВДА́ННЯ (справа, доручена комусь для виконання), НАРЯ́Д, ЗАГА́ДУВАННЯ, ЗАДА́ЧАрозм. рідше, ЗА́ГАДрозм. рідко, ЗА́ГАДКАрозм. рідко; ДОРУ́ЧЕННЯ (більш конкретне завдання). Командир полку одержав бойове завдання - за всяку ціну відбити у ворога Штепівку і затримати німців (Ю. Збанацький); Дав Оксен наряд - возити із .. лісу дерево на будівництво (Григорій Тютюнник); - А чи не було із Рахова загаду, щоб посилати наших людей за перевали? (С. Скляренко); [Кирило:] А все мені з думки не йде сьогоднішня панова загадка. Загадав привести кого-небудь з Тхорів, та ще так, щоб ніхто не бачив (Панас Мирний); Після того, як ви виконали доручення з листівками, ми віримо вам (А. Хижняк).
НАКА́З (узагалі вказівка комусь зробити, виконати що-небудь або не робити чогось), ВЕЛІ́ННЯзаст., уроч., ПОВЕЛІ́ННЯкнижн.,ПРИКА́Ззаст., УКА́Ззаст. розм.,РО́ЗКАЗзаст.; РОЗПОРЯ́ДЖЕННЯ (у менш категоричній формі);КОМА́НДА (розпорядження, висловлене коротко і владно);ЗАГА́ДУВАННЯрозм. (розпорядження виконати якесь доручення, завдання, що дається звичайно заздалегідь). Сергійко, як тільки зринав із дому, забував про материні накази і запотиличники, робив своє (Григорій Тютюнник); Своїх [дітей] у нього не було - він і не женився в безкінечних учительських мандрах за велінням шкільних інспекторів (П. Козланюк); Не вам [дурням] Тарасько цей указ скомпоновав [скомпонував]: Він сам розумний був, розумним і писав (П. Гулак-Артемовський); Пан не дозволяв і на годину кидати лісу, а підпанки пильнували, щоб лісник шанував панського розказу (Марко Вовчок); В домашнім приміщенні інженера Грекова іде оперативна нарада. Греков дає останні розпорядження (О. Довженко); Валентин повзав коліньми попід столом, а Борис тримав йому блимавку, слухняно присвічуючи то сюди, то туди по першій Вальчиній команді (О. Гончар); Ходить [Уляна] на роботу без загадування (В. Кучер).

Словник антонімів

ЗАГАДКА РОЗГАДКА
1. Короткий алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба пояснити, відгадати. Відповідь на загадку, відгадка.
Загадкарозгадка вдала, весела, дитяча, дотепна, жартівлива, наївна, проста; віршем, прозою. Відгадати, дати, загадати, опублікувати, передати по радіо загадку ~  дати, надіслати кому-н., написати відгадку.
2. У перен. знач.: Незрозумілі в житті, в природі, в суспільстві, в чому-н. таємниці, загадкові явища. Пояснення яких-н. таємниць, загадкових явищ життя, суспільства, природи.
Загадки незрозумілі, неясні, різноманітні, таємні ~  розгадки вичерпні, остаточні, повні. Бути, залишатися, стати загадкою чого-н.; наближатися, приближатися до розв’язання загадки ~ до розгадки чого-н.; находити, шукати розгадку, стати розгадкою чого-н. 
Така ваша загадка, що нема й розгадки. Де є загадка, там мусить бути й розгадка (Народні прислів’я)
Загадувати ~ розгадувати, загадування ~ розгадування, загадка ~ відгадка