загадування 1 значень
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | зага́дування | |
| родовий | зага́дування | |
| давальний | зага́дуванню | |
| знахідний | зага́дування | |
| орудний | зага́дуванням | |
| місцевий | на/у зага́дуванні, зага́дуванню | |
| кличний | зага́дування* |
Словник синонімів
Словник антонімів
| ЗАГАДКА | РОЗГАДКА |
| 1. Короткий алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба пояснити, відгадати. | Відповідь на загадку, відгадка. |
| Загадка ~ розгадка вдала, весела, дитяча, дотепна, жартівлива, наївна, проста; віршем, прозою. Відгадати, дати, загадати, опублікувати, передати по радіо загадку ~ дати, надіслати кому-н., написати відгадку. | |
| 2. У перен. знач.: Незрозумілі в житті, в природі, в суспільстві, в чому-н. таємниці, загадкові явища. | Пояснення яких-н. таємниць, загадкових явищ життя, суспільства, природи. |
| Загадки незрозумілі, неясні, різноманітні, таємні ~ розгадки вичерпні, остаточні, повні. Бути, залишатися, стати загадкою чого-н.; наближатися, приближатися до розв’язання загадки ~ до розгадки чого-н.; находити, шукати розгадку, стати розгадкою чого-н. | |
| Така ваша загадка, що нема й розгадки. Де є загадка, там мусить бути й розгадка (Народні прислів’я). | |
| Загадувати ~ розгадувати, загадування ~ розгадування, загадка ~ відгадка | |