ЗАВДА́ННЯ (справа, доручена комусь для виконання), НАРЯ́Д, ЗАГА́ДУВАННЯ, ЗАДА́ЧАрозм. рідше, ЗА́ГАДрозм. рідко, ЗА́ГАДКАрозм. рідко; ДОРУ́ЧЕННЯ (більш конкретне завдання). Командир полку одержав бойове завдання - за всяку ціну відбити у ворога Штепівку і затримати німців (Ю. Збанацький); Дав Оксен наряд - возити із .. лісу дерево на будівництво (Григорій Тютюнник); - А чи не було із Рахова загаду, щоб посилати наших людей за перевали? (С. Скляренко); [Кирило:] А все мені з думки не йде сьогоднішня панова загадка. Загадав привести кого-небудь з Тхорів, та ще так, щоб ніхто не бачив (Панас Мирний); Після того, як ви виконали доручення з листівками, ми віримо вам (А. Хижняк).