загавкати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зага́вкати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зага́вкаймо
2 особа зага́вкай зага́вкайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зага́вкаю зага́вкаємо, зага́вкаєм
2 особа зага́вкаєш зага́вкаєте
3 особа зага́вкає зага́вкають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зага́вкав зага́вкали
жін.р. зага́вкала
сер.р. зага́вкало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зага́вкавши

Словник фразеологізмів

[і] соба́ка не га́вкне (не зага́вкає). 1. Ніхто зовсім не згадає або не помітить. — Еге, поки гладкий схудне — худого на цвинтар понесуть, і собака не гавкне (М. Стельмах); Пропав — і собаки не загавкали (Укр.. присл..).

2. Ніде нікого немає. — Ферми одна на одну схожі… Глухо, пусто, і собака не гавкне (О. Гончар).

[і] соба́ка не га́вкне (не зага́вкає). 1. Ніхто зовсім не згадає або не помітить. — Еге, поки гладкий схудне — худого на цвинтар понесуть, і собака не гавкне (М. Стельмах); Пропав — і собаки не загавкали (Укр.. присл..).

2. Ніде нікого немає. — Ферми одна на одну схожі… Глухо, пусто, і собака не гавкне (О. Гончар).