-1-
дієслово доконаного виду
(повіситися) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив заві́ситися, заві́ситись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заві́сьмося, заві́сьмось
2 особа заві́сься заві́сьтеся, заві́сьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заві́шуся, заві́шусь заві́симося, заві́симось, заві́симся
2 особа заві́сишся заві́ситеся, заві́ситесь
3 особа заві́ситься заві́сяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заві́сився, заві́сивсь заві́силися, заві́сились
жін.р. заві́силася, заві́силась
сер.р. заві́силося, заві́силось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заві́сившись

Словник синонімів

ПОВІ́СИТИСЯ (позбавити себе життя перев. через повішення), ЗАДАВИ́ТИСЯ, УДАВИ́ТИСЯ[ВДАВИ́ТИСЯ]розм., ЗАВІ́СИТИСЯдіал., ПОВІ́ШАТИСЯдіал. - Недок.: ві́шатися, дави́тися, зада́влюватисярідко.Коли мишей боїшся, На воротях повісся, Ізгинь, пропади, А до мене не ходи!.. (пісня); Задавлюється [Антей] струною і падає мертвий край Неріси (Леся Українка); - Коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду... (Г. Квітка-Основ’яненко); - Таж ваша Марія завіситися хоче! З мотузкою на шиї бачили (П. Панч).