-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив завібрува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа завібру́є завібру́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. завібрува́в завібрува́ли
жін.р. завібрува́ла
сер.р. завібрува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
завібрува́вши

Словник синонімів

ТРЕМТІ́ТИ (про голос - переривчасто, нерівно звучати), ДРИЖА́ТИ, ВІБРУВА́ТИ, ДЕРЕНЧА́ТИрозм.,ДЕРЕНЬКОТА́ТИ[ДЕРЕНЬКОТІ́ТИ]підсил. розм. - Док.: затремті́ти, задрижа́ти, завібрува́ти, задеренча́ти, задеренькота́ти[задеренькоті́ти]. Килина співала, поглядаючи на дівчат, і ставало їй добре, голос у неї тремтів од хвилювання (Є. Гуцало); Співати починала Гафійка. Старечий голос дрижав, душа тріпотіла в словах (Г. Хоткевич); Голос його тремтів та вібрував на неприродно високих тонах піднесення (Ю. Смолич); Простуджений його голос деренчав, мов тріснута посудина (А. Хижняк).