-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив зав’я́нути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зав’я́ньмо
2 особа зав’я́нь зав’я́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зав’я́ну зав’я́немо, зав’я́нем
2 особа зав’я́неш зав’я́нете
3 особа зав’я́не зав’я́нуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зав’я́в, зав’я́нув зав’я́ли, зав’я́нули
жін.р. зав’я́ла, зав’я́нула
сер.р. зав’я́ло, зав’я́нуло
Активний дієприкметник
зав’я́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зав’я́вши, зав’я́нувши

Словник синонімів

В’Я́НУТИ (про рослину - втрачати свіжість), ЗАВ’ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ’ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ[ПРИГОРА́ТИ] (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИдіал. (рости напівзів’ялою, миршавою). - Док.: пов’я́нути, зів’я́нути, зав’я́нути, зв’я́нути, зав’я́ти, збля́кнути, прив’я́нути, пригорі́ти, зани́діти, зача́хнути. Війнуло холодом над Дніпром, студена стала вода, в’яли трави й квіти на берегах, птахи летіли на південь (С. Скляренко); Паростки маньолій блякнули і жовкли (Я. Щоголів); Хворі рослини спочатку трохи прив’ядають та жовкнуть (з журналу); Під їх [будяків].. листям, що широким вінком розлягається по землі, ..нидіє м’яка травка (І. Франко); Просо не росте, пожовкло, тільки чевріє (Словник Б. Грінченка).