завялювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зав’я́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зав’я́люймо | |
| 2 особа | зав’я́люй | зав’я́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зав’я́люватиму | зав’я́люватимемо, зав’я́люватимем |
| 2 особа | зав’я́люватимеш | зав’я́люватимете |
| 3 особа | зав’я́люватиме | зав’я́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зав’я́люю | зав’я́люємо, зав’я́люєм |
| 2 особа | зав’я́люєш | зав’я́люєте |
| 3 особа | зав’я́лює | зав’я́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зав’я́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зав’я́лював | зав’я́лювали |
| жін. р. | зав’я́лювала | |
| сер. р. | зав’я́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зав’я́лювавши | ||